Чи знали ви, що в багатьох музеях світу знаходяться зразки алкогольного напою з Волині? І це не пиво луцьких Земана чи Шнайдера. Чи чули ви про горілку «Любомльська пейсахівка»? А вона була колись дуже популярною за межами Волині.
Любомльська пейсахівка. Колаж Олександра Котиса
Якщо розпочати розповідь із ключового слова «пейсахівка», то є такий міцний єврейський напій, що виготовляють із родзинок. За технологією, виноград збирається, засушується, потім розпарюється, а далі відбувається перегонка в мідному апараті для дистиляції. Правильніше називати її самогоном, адже міцністю вона була 40%. Назву напій отримав на честь релігійного свята Пейсах.
Крім сировини від цукрового самогону, пейсахівка відрізняється тим, що бродить на диких виноградних дріжджах і в процесі її приготування використовується подвійна (іноді потрійна) перегонка, котра поліпшує якість.
Для приготування пейсахівки потрібні ароматні крупні родзинки, мінімально оброблені консервантами. Інакше бродіння ви не побачите або воно буде млявим, а в смаку напою з'являться неприємні нотки, особливо якщо ягоди оброблялися діоксидом сірки.
Виробництвом напою «пейсахівка» в Другій Речі Посполитій займались монополісти. Так, 30% напою продукували в Любомлі на «Фабриці горілок Райзмана та Копельзона». Усю іншу «пейсахівку» виробляли в містах Вільно та Гродно.
Свою продукцію спиртогорілчаний завод Райзмана і Копельзона продукував не довго, а саме з 1925 по 1930 рік. До речі , в 1930-х у Любомлі була єдина приватна аптека тих таки Мошко Райзмана і Кельман Копельзона. Сьогодні в приміщенні колишньої гуральні знаходиться хлібзавод, а ще раніше була електростанція.
Кошерна «Пейсахівка» з Любомля розливалась в скляну тару ємністю 0,6 літра та випускалась раз в рік, спеціально до свята. Крім того, на фабриці в Любомлі виробляли фірмові лікери, зубрівку та чисту горілку. Райзман та Копельзон також продавали популярний тоді лікер «Аллаш» - традиційний німецький міцний спиртний напій, настояний на кмині (тмині). Через високий вміст цукру напій відноситься до лікерів, хоча по міцності він сягає близько 40%. Свою назву напій отримав від маєтку Аллаш (латиш. Allažmuiža) в сучасній Латвії, де як мінімум з 1823 року вироблявся баронами фон Бланкенхаген.
На багатьох польських сайтах можна сьогодні зустріти навіть одяг із зобаженням бренду «Любомльська пейсахівка», цікаво, що для заохочення продавці пишуть: «Любомльська пейсахівка краща за бурбон Jack Daniel’s» .
Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.
