20 вересня 1519 року з порту Санлукар-де-Баррамеда до Молуккських островів вирушила іспанська експедиція з п'яти кораблів на чолі з португальським мореплавцем Фернаном Магелланом. Вона завершилась через 1081 день, коли лише один вцілілий корабель з вісімнадцятьма моряками під командуванням Хуана Себастьяна Елькано повернувся на батьківщину із 26 тоннами прянощів, і поза першочерговими намірами завершив перше задокументоване кругосвітнє плавання.
Через рік після повернення до Лісабону експедиції Васко да Гама з новиною про відкриття морського шляху до Індії португальський король Мануель Щасливий спорядив на Схід кілька нових флотилій, в яких брав участь 26-річний дрібний дворянин Фернан Магеллан: у 1506 році моряком у битві при Каннанурі із турецько-арабо-індуським флотом, під час якої був поранений, у 1509 році - у битві біля острова Діу проти єгипетських мамелюків, у 1511-у - в експедиції Афонсу Альбукеркі до Малаккської протоки і того ж року уже в якості капітана - в експедиції до Островів Прянощів (нині - Молуккські острови).
Після повернення до Португалії у 1515 році Магелан домігся аудієнції у короля Мануеля, щоб спорядити експедицію для пошуку альтернативного шляху до Індії вздовж бразильського узбережжя Південної Америки, відкритого у 1500 році Педру Кабралом, однак отримав відмову і перебрався до іспанської Севільї. Знаючи про відкриття Тихого океану Васко Нуньєсом де Бальбоа, який у 1513 році суходолом подолав Панамський перешийок, і відкриття затоки Ла-Плата у 1516 році, яку Магеллан вважав південною кінцівкою Південної Америки, він заручився підтримкою урядової агенції «Каса-де-Контратасьон», що управляла іспанською дослідницько-колонізаційною діяльністю.
Фернан Магеллан, анонімний портрет XVI століття
За договором, підписаним 22 березня 1518 року, Магеллан і його компаньйон португальський астроном Руй Фалеру (розрахунки якого виявились хибними, але переконали Магеллана, що західний шлях до Індії коротший східного) мали отримати п'яту частину чистих доходів від плавання, право намісництва на відкритих землях, двадцяту частину прибутку, одержуваної від нових земель, і право на два острови, якщо буде відкрито більше шести островів. Коштом короля Кастілії й Арагону Карла I Габсбурга була споряджена «Молуккська Армада» з п'яти озброєних гарматами кораблів, близько 280 моряків, перекладачів, рабів та обслуги і запасом продовольства на два роки.
10 серпня 1519 року флотилія на чолі із Фернаном Магелланом, який особисто командував караккою «Тринідад», вирушила із Севільї і, спустившись вниз по річці Гвадалквівір, прибула в порт Санлукар-де-Баррамеда, який залишила 20 вересня. Перетнувши Атлантичний океан, в листопаді наступного року експедиція відкрила протоку між Атлантичним і Тихим океанами (сьогодні носить ім'я Магеллана), яку змогли подолати лише три судна, і в квітні 1521 року досягла сучасних Філіппін, де у сутичці з туземцями загинув 41-річний Фернан Магеллан.
Вцілілі члени експедиції двома кораблями 6 листопада 1521 року досягли Молуккських островів і, завантажившись прянощами, відправились до Іспанії - «Тринідад» безуспішно спробував це зробити через Тихий океан, а «Вікторія» під командуванням Хуана Себастьяна Елькано з 18-а моряками і 26 тоннами гвоздики і кориці проплив Індійський океан і 6 вересня 1522 року досяг іспанського порту Санлукар де Барамеда, а через кілька днів - Севільї.
Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.
