Джерело: Інформаційне агентство Волинські Новини

Аби прибути до Луцька на театральний фестиваль «Мандрівний вішак», учасники українських і закордонних театральних колективів сумарно подолали понад 7 тисяч кілометрів.

Четвертий фестиваль «Мандрівний вішак» розпочався у обласному центрі Волині 15 вересня і триватиме три дні – до 17 вересня включно.

На офіційне відкриття заходу лучан і гостей міста зібрали на площі Ринок. Як відзначила режисер луцького театру «Гармидер», організатора та ініціатора проведення фестивалю Руслана Порицька, окрім відкриття фестивалю, це було також і відкриттям забутої лучанами історичної площі. Саме з метою повернення колишнього значення цій чудовій луцькій місцині «Мандрівний вішак» вирішили розпочати з площі Ринок.

Після невеличкого перформансу зі складанням валіз прибувших театрів і обгородженням території дійства різнокольоровими нитками, кожен театральний колектив, який протягом трьох фестивальних днів подарує публіці по виставі, розповів трохи про себе.

Загалом у «Мандрівному вішакові» візьмуть участь 10 театрів із Польщі, Литви, Ірану та України (зі Львова, Сєверодонецька, Києва, Рівного, Полтави, Запоріжжя та Сімферополя).

Відзначимо, що гості приїхали до Луцька не тільки з підготовленими спектаклями, а й презентували власні цікавинки, пов’язані з їхніми містами чи країнами, які, до речі, потім можна було придбати на аукціоні.

Хтось привіз хліб, хтось – горілку, інші – картини, листівки, невеличкі килими ручної роботи, обереги, каштани тощо. Найбільше вразив усіх присутніх «сувенір» від Антона Романова з майстерні «Не театр» із Сімферополя та Києва. Митець підготував пам’ятку від себе безпосередньо на представленні, для цього він власною кров’ю вкрив листок паперу.

«До вас я приїхав із Києва, а Київ асоціюється в мене із Майданом, Майдан – із революцією, а революція – із пролитою Небесною Сотнею кров’ю. Небесна Сотня – це відповідальність, яку несу також я. І це те, що я можу зробити, це мої маленькі сто крапель крові в пам’ять про Небесну Сотню», – так охарактеризував свій вчинок Антон Романов.

Театрали з Ірану, своєю чергою, відзначили, що прибули до України, аби отримати можливість поділитися своєю культурою та баченням життя. Вони презентували для театрального ярмарку чотири твори мистецтва, виготовлені з природних матеріалів місцевими майстрами.

«Ми довго думали, що би привезти в Луцьк із Рівного. Рівне асоціюється останнім часом із бурштином. Тож ми намагалися напередодні поїздки викопати в Рівному бурштин, зламати три чи чотири лопати, але жодного камінця чомусь не знайшли. Потім подумали, що ще один бренд Рівного – це живе пиво, але хто ж на театральних фестивалях п’є пиво. Третя ідея – прославити наш місцевий футбольний клуб «Верес», але, знаючи давні «дружні» стосунки з луцькими футболістами з «Волині», особливо з їхніми фанатами, ми вирішили, що нас поб’ють відразу на відкритті. І від цієї ідеї ми теж відмовилися.

Рівне і Луцьк – як близнюки, брати. Коли ми виїжджали з Рівного, їхали через так зване луцьке кільце, а коли приїхали в Луцьк, довгий час їхали по вулиці Рівненській. Тож ми вирішили подарувати Луцьку щось смачне, що пов’язує ці два міста. Наші міста мають справу з чудовими хліборобами, тому ми звернули увагу на те, що у нашому місті велику популярність має хліб «Луцький». Маємо також батон «Рівненський». І ми хочемо ці два хлібчики сьогодні поєднати, так само, як і наші два міста, які належать до Великої Волині та є друзяками і побратимами», – відзначили представники рівненської Лабораторії сучасної драматургії та режисури.

Перед початком «боротьби» за підготовлені театралами подарунки із вітальним словом до присутніх звернувся виконувач повноважень Луцького міського голови Григорій Пустовіт. «Це - не просто мистецтво, це - мистецтво майбутнього, яке виходить за межі стандартів, загальноприйнятих рамок. Це - коли молодь шукає, творить і пропонує, це - коли молодь уміє ставити питання», – відзначив Григорій Пустовіт.

Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.