Вулиця Замкова – одна з небагатьох вулиць історико-культурного заповідника «Старий Луцьк», яка жодного разу не змінювала назви.

Вона виникла у ХІХ столітті на заболоченій території попід замком. У давнину поля навколо луцької твердині рідко висихали – тут були суцільні болота, а також текла річка Глушець. Через вікове природне висихання місцевості ближче до кінця ХІХ століття тут стала з’являтися стабільно суха територія, де й утворили вулицю.

З’явилися перші будинки, понад те: вулиця стала стратегічною для життя міста. Адже саме Замкову використовували водовози, які їздили до берега річки Стир і набирали воду. Далі цю воду розвозили по домівках лучан. Однак санітарний стан вулиці загрожував розвитком епідемій. Річ у тім, що вулиця була незамощеною, під час дощів тут утворювалися непрохідні баюри. Більше того, місцеві мешканці виливали нечистоти просто на вулицю.

У 1911 році на ситуацію звернув увагу луцький поліцейський справник. Після цього в міській думі стали шукати кошти на замощення вулиці бруківкою. Її мешканці також мали вкласти певний відсоток коштів на виконання робіт. Так, родини Ворони та Лобачевські, біля чиїх садиб розташовувалися місця набирання води, дали 30% коштів, потрібних для замощення Замкової.

На першому фото – стан вулиці у 1930-х роках. Тут збереглося кілька довоєнних будинків, проте стара бруківка «закатана» під асфальт.

Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.