Джерело: БУГ

11-го червня у Павлівці відбулася пам’ятна академія “Біль, що немає кордонів” із вшанування жертв Волинської трагедії.

Біля пам’ятника, спорудженого у Павлівці на знак примирення українського і польського народів, де у 2003-му році відбувалася зустріч двох президентів України і Польщі, зібралися жителі села Павлівка, активісти громади, працівники сільської ради, діти, духовенство, гості для спільної молитви за загиблими у Волинській трагедії у 40-х роках  ХХ століття.

Захід розпочала начальник відділу культури Іваничівської районної державної адміністрації Олена Шумик. Вона нагадала присутнім про чорні сторінки трагедії українсько – польського протистояння, у яких загинуло десятки тисяч безневинно вбитих людей.

“У війні правди не знайдеш. Кожному народу болітимуть свої рани і треба мати неабияку мужність, щоб визнати гріх своїх предків і попросити прощення”,- зазначила вона у своєму виступі.

Звучали Державний Гімн України і Державний Гімн Республіки Польща.

У заході взяли участь голова Іваничівської районної державної адміністрації Лілія Кревська, голова Павлівської ОТГ Андрій Сапожник, консул Марек Запур – представник Генерального консульства Республіка Польща у місті Луцьку, керуючий Луцькою дієцезією римсько – католицької церкви єпископ Віталій Скоморовський, єпископ Володимир – Волинський та Турійський єпархії Української православної церкви Київського патріархату, владика Матфей, начальник з питань внутрішньої політики Волинської обласної державної адміністрації Ольга Чубара, начальник відділу комунікацій з громадськістю та у справах релігій та національностей управління з питань внутрішньої політики Ольга Купровська.

Учасники заходу печальним спомином та хвилиною мовчання вшанували пам’ять жертв Волинської трагедії у 40-их роках ХХ століття.

– Минуло 74 роки, але ця рана і досі болить. Та заради майбутнього я закликаю наші народи до взаємного прощення, тому, що нам жити і працювати у Європі. Ми маємо зробити все, щоб така трагедія більше ніколи не повторилася. Сьогодні Україна і Польща під загрозою “руського міра”, тому ми маємо бути єдині. Жити в дружбі, взаємоповазі заради майбутнього, заради українсько – польської дружби. Без незалежної України – не буде незалежної Польщі. Без сильної Польщі – не буде сильної України, – зазначила у своєму виступі Лілія Кревська.

Консул Марек Запур пригадав той історичний момент, коли на цьому місці у 2003 році зустрічалися президенти  України і Польщі Леонід Кучма і Олександр Кваснєвський, які потиснули один одному руки на знак взаємопрощення і примирення. Але це прощення заради майбутнього має відбутися між українським і польським народами. Мають бути віднайдені усі загиблі у цьому протистоянні, захороненні по християнськи. І ось сьогоднішня спільна молитва пам’яті жертв цих лихоліть, як українців так і поляків, є тим примиренням, якого прагнуть обидва народи.

Відбулася екуменічна молитва за загиблими у Волинській трагедії, яку провели єпископи Матфей та Віталій Скоморовський. У своїх проповідях обидва священнослужителі закликали мати у своєму серці місце для любові і не мати місця для ненависті, щоб не повторилась подібна трагедія.

До пам’ятного знака українсько – польського примирення “Пам’ять, скорбота, єднання”  та до могил загиблих в українсько – польському протистоянні у 1940-их роках були покладені вінки квітів.

Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.