«Волинське слово», 9 липня 1939 року

Волинський Український Театр. Яка тяжка, складна й відповідальна праця нашого Волинського Театру, про це знають хіба тільки його директор і артисти, бо громадянство бачить театр лише на виставах, коли все прибрано, причепурено, приведено до порядку. У цьому році ВУТ вирушив на щорічний об’їзд Волині лише в початку березня. З цієї обставини скористало громадянство Луцька й околишніх сіл, бо мало можливість побачити аж 6 високо-артистичних вистав ВУТ у в Луцькому Міському Театрі. Нині ВУТ  об’їздить Волинь з таким репертуаром: Маруся Богуславка (історична драма), Про що тирса шелестіла (трагедія), Вельможна Пані Кочубеїха (історична драма), Запорозький скарб (оперета), Наталка Полтавка (оперета), Сорочинський ярмарок (оперета), Циганка Аза (драма), Вечорниці (музична мозаїка), Чорноморці (оперета). ВУТ уже об’їхав у цьому році такі місцевості: Олика, Клевань, Рівне, Тучин, Квасилів, Здолбунів, Глинськ, Варковичі, Млодава, Дубно, Верба, Почаїв, Волковия, Берестечко,   Горохів.

3-тижневий льняно-конопляний курс у Серничках. По прикладу минулих літ, у Серничках, Горохівського повіту в господарстві Я. Тимінського між 4 і 24 червня б. р. відбувся четвертий з черги трьохтижневий льняно-конопляний курс, який перевів Волинський Відділ Льняного Товариства при участі Волинської Рільничої Палати й при допомозі Воєвідського Бюра Фонду Праці. Прослухало курс 17 осіб, що походять з кременецького, рівненського, сарненського, луцького й горохівського повітів, а також кілька місцевих рільників і 15 учениць Державної Мандрівної Жіночої Рільничої Школи в Охлопові.

Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.