Джерело: Волинські Новини

Аби вшанувати пам’ять про Лицарів ОУН та УПА, світовий ювілейний комітет із відзначення 75-ї річниці створення Української повстанської армії відновив нагороди та планує вручити їх нащадкам славних вояків. До слова, близько 50 Лицарів були родом з Волині.

Про це стало відомо під час презентації проекту «Відновлення нагород ОУН і УПА» у Луцьку 8 червня.

Система нагород і заохочень була запроваджена у 1944 році за наказом Головного визвольного штабу. Першими відзначеними стали командири УПА Дмитро Карпенко («Яструб») та Дмитро Пелип («Євшан»). Однак, ні вони, ні інші, згодом відзначені, вояки УПА та підпільники не отримали своїх нагород, а лише тимчасові посвідчення, що їх заміняли. У 1950 році підпільним графіком Нілом Хасевичем був розроблений проект нагород, переданий за кордон, де було виготовлено невелику кількість відзнак для вручення Лицарям ОУН та УПА, які перебували в еміграції. Зразки нагород також були передані Головному командирові УПА Василю Куку в Україну. Зважаючи на тогочасні реалії боротьби жоден із учасників збройного підпілля ОУН так і не отримав своїх відзнак.

Цими нагородами за бойові звитяги відзначали старшин, підстаршин і стрільців УПА. А також цивільних осіб, наприклад, членів підпілля – за особливий внесок у розбудову збройного підпілля ОУН та боротьбу за українську державу.

«Нині найбільшою проблемою є ідентифікація Лицарів повстанських нагород, – каже кандидат історичних наук Микола Посівнич. – Річ у тім, що учасники УПА та збройного підпілля ОУН широко використовували конспірацію і були відомі серед побратимів і широкого загалу, зазвичай, лише під псевдами. Серед відомих на сьогодні 1102 Лицарів повстанських нагород не ідентифіковано 660. Хочемо відродити цю пам’ять, бо без вшанування героїв годі збудувати нормальну державу. Треба віднайти героїв цих нагород, щоб не було образливо хлопцям там, на небесах».

Фінансово проект підтримує благодійний фонд імені Петра Ґудзоватого.

«Я багато часу приділив історії своєї родини, яка була репресована. Із трьох братів, які були в УПА, один мій батько залишився живий. Його, дев’ятнадцятирічного хлопця, у 1940 році вивезли в Казахстан. Якось випадково знайшов у інтернеті, що мій дядько, Петро Ґудзоватий, був нагороджений Срібним хрестом бойової заслуги 1-го класу, – каже голова правління благодійного фонду «Соловей» Андрій Ґудзоватий. – Я почав цікавитися цими нагородами УПА і зрозумів, що жоден упівець не бачив цього хреста, не тримав його в руках і не мав у себе на мундирі. Тому ми зобов’язані розшукати могили цих Лицарів, знайти їхніх нащадків і вручити їм нагороди. Якщо ж нащадків немає, то хрести можна передати у місцевий музей або школу. Це матиме велике значення для виховання патріотизму».

За його словами, хрест бойової заслуги – дуже серйозна нагорода. Її не видавали просто так, а за конкретні героїчні вчинки. Була й відповідна процедура подання: командуючий писав у Українську головну визвольну раду, де описував дії та героїчні вчинки нагороджуваного.

«Нам дуже хотілося б, аби кожен обласний музей мав комплект таких нагород. Дуже важливо, щоб вони потрапили до родин, аби вони мали нагоду пишатися своїми предками», – додав Андрій Гудзоватий.

Цікаво, що усі хрести будуть номерними й матимуть посвідку. Кілька комплектів хрестів буде випущено для фалеристів та колекціонерів, які зможуть їх придбати.

«Усіх наймолодших називаємо Лицарями, бо вони віддали найдорожче, що мали – своє життя, – каже Микола Посівнич. – Тому ці нагороди – власність нащадків. Адже постраждала уся родина, бо втратила батька, сина, брата, сестру, матір чи доньку. Це справа честі – віднайти кожну людину і нагородити її нащадків».

За словами представника Українського інституту національної пам’яті на Волині Лесі Бондарук, до 50 Лицарів були родом з Волині.

«Одинадцять людей мені вдалося ідентифікувати у процесі роботи над проектом. Можливо, дехто з волинян навіть не підозрює, що є нащадком повстанця, який мав хреста. Треба дати цим людям можливість пишатися своїми героями», – наголосила Леся Бондарук.

Проект «Відновлення нагород ОУН та УПА» триватиме п’ять років і завершиться написанням історичної книги. Вручатимуть відновлені нагороди 23 травня – у Свято Героїв, 24 серпня – в День незалежності, 31 серпня – у Свято зброї та 14 жовтня – в День захисника України.

Довідка.

Система нагород УПА передбачала, що право відзначення у різний час функціонування українського визвольного руху мали: Українська головна визвольна рада, Головний військовий штаб УПА, крайові військові штаби УПА, окружні проводи ОУН. Золотим хрестом заслуги, Золотими хрестами бойової заслуги 1-го й 2-го класу та Срібним хрестом заслуги відзначала УГВР, а оголошували їх у наказах ІV організаційно-персонального відділу ГВШ УПА. Срібними хрестами бойової заслуги 1-го та 2-го класу відзначав Головний Командир УПА з оголошенням нагороджених у наказах ІV організаційно-персонального відділу ГВШ УПА.

Найбільш поширеними нагородами УПА – Бронзовим хрестом бойової заслуги та Бронзовим хрестом заслуги відзначав Головний Командир УПА, командири груп УПА і командири воєнних округ УПА, а також окружні провідники ОУН, а оголошення відбувалося у наказах ГВШ, КВШ, ВО та окружних проводів ОУН.

Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.