Небо і Луцьк. 10 модернізмів 1930-х

Небо і Луцьк. 10 модернізмів 1930-х Фото: колаж Олександра Котиса
  1. Новина відноситься до:

Краща архітектура функціоналізму в місті.

«Дві речі сповнюють душу завжди новим і все сильнішим здивуванням і благоговінням, чим частіше і триваліше ми розмірковуємо про них, — це зоряне небо наді мною і моральний закон у мені».

Іммануїл Кант, Критика практичного розуму.

 

Це не прибульці. Мініатюрний Габблівський телескоп висить над Луцьком. Колаж автора.

 

Поява архітектури функціоналізму співпала в часі з проривом у дослідженні космосу. З діяльністю таких вчених, як Альберт Айнштайн і Едвін Габбл (але ще кілька десятків інших) люди зрозуміли, а впродовж століття все краще бачили, чому ж душа Канта так бриніла не тільки тоді, коли він думав про моральний закон.

І це все – доба модерності. Френк Райт, Ле Корбюзьє (але ще кілька десятків їм подібних) витворювали нове бачення міста, його забудови і окремих проектів, які б відображали тодішній zeitgeist.

Ми вибрали 10 найхарактерніших прикладів модерністичної архітектури у забудові Луцька 1930-х, щоб показати, чим цей стиль цікавий і потребує збереження в наш час. А також вибрали яскраві приклади знімків небесних божеств – галактик, туманностей, Сонячної системи – більшість яких зроблені Габблівським космічним телескопом. Усе це є в одному місці і в одному місті – а водночас і в багатьох місцях і містах. Треба лише правильно направити погляд.

Галактика Андромеди, головна пошта

Галактика у сузір’ї Андромеди (вона там не одна, але мають на увазі саме цю) – найближча до нас спіральна галактика. Навіть якщо рухатися з найбільш можливою у світі швидкістю, то до цієї галактики можна долетіти аж за 2,5 мільйона років. Тобто шансів ніяких. Галактика Андромеди схожа на ту, в якій живемо ми, тільки трохи більша. У її центрі, скоріше всього, розташована чорна діра. Ще одне: М31 (як підписав її знаменитий французький спостерігач Шарль Месьє) рухається прямо на нас, тож колись станеться зіткнення.

Головна пошта в Луцьку була запроектована у 1930-х роках варшавськими архітекторами. У 1938 році її здали в експлуатацію. За нею звели житловий будинок для працівників. Особливістю пошти є її операційна зала першого поверху із так званим світловим ліхтарем. Просто кажучи, це скло замість стелі, крізь яке до зали потрапляє денне світло. Зараз працює гірше, ніж колись. Колони, місцями збережені ґратки на вікнах і облицювальна цегла також характеризують стиль.

 

 

Стовпи творіння, житловий будинок на Будівельників

У сузір’ї Орла є одне відоме скупчення зірок. Вони опинилися в одному місці невипадково. Їх усіх пов’язує гравітація. Цікавою особливістю цього скупчення є область, яка особливо прекрасно виглядає на фотографіях. Її назвали «Стовпи творіння».  Те, що ми бачимо – концентрація газу і пилу, які зжимаються, закручуються і формують молоді зірки.

Житловий будинок на вулиці Будівельників репрезентує один із видів житлового функціоналізму. Зверніть увагу на характерні особливості стилю: кругле вікно і видовжені вертикальні вікна, овальний еркер, спарені вікна у кутових кімнатах. Кант мусить гризти лікті, що не може додати до своєї відомої цитати чогось модерністичного.

 

 

Місяць, котедж  ̶д̶л̶я̶  на Бандери

Місяць – супутник Землі. Це відомо ще зі школи. Але ніхто в школі не розповідає, що на зворотній стороні Місяця американці влаштували базу для світового уряду, куди їздять відпочивають топ-150 зі списку Білдерберзького клубу. Жарт, звісно. Нікуди вони не їздять – вони літають. На сьогодні є два важливі погляди на походження Місяця: він утворився разом з Землею з однієї хмари, або він був гравітаційно захоплений пізніше.

Котедж на вулиці Бандери, 2 є характерним у ряді інших луцьких функціоналістичних котеджів цього типу. Найпомітніша риса – високе кутове вікно, ознака стилю. Не великий, на 2-3 квартири. У цьому ще донедавна зберігалися автентичні вікна, двері, ручки – також витримані у стилі. Ви бачите сніг? Дивно, що він випадає на Місяці.

 

 

Наступні зображення без тегів. Віднайдіть самостійно ознаки стилю!

Кінська голова, перша радіостанція на Потебні

Туманність Кінська голова (зрозуміло, чому її так назвали) – це область міжзоряного пилу у сузір’ї Оріона. Насправді ця «голова» є темною зоною, візуально розташованою на фоні червоної туманності, яка випромінює світло. Кожен може знайти її самостійно і подивитися в телескоп. Тільки не сподівайтеся такої картинки. Подібні фото роблять з дууууже довгою витримкою і зазвичай із застосування спеціальних світлофільтрів. Знімок Rancho Del Sol Observatory.

Один із корпусів Луцького ВПУ будівництва та архітектури – це перша радіостанція в місті. Її будівництво почали в 1938 році за проектом інженера-архітектора Тадеуша Лобоса. Це був четвертий у Польщі окремий спеціалізований будинок радіо. Мала бути десятою радіостанцією в міжвоєнній Речі Посполитій, але так і не встигла вийти в ефір через початок Другої світової.

 

 

Сомбреро, котедж на Червоної калини

Спіральна галактика Сомбреро у сузір’ї Діви спостерігається майже з ребра. Ну, і нехай. Завдяки цьому дуже добре видно те, що астрономи називають балджем. Це скупчення зір біля центру галактики, яке має сферичну структуру і виступає з «площини» галактики. Ця Самбреро просвічує нас усіх рентгенівськими променями («саме тому ми швидше вмираємо» - звісно, це жарт! але краще обмотати голову свинцевою фольгою і так ходити). Науковці вважають, що в центрі є гігантська чорна діра. Але видихаймо: на відміну від Андромеди, ця галактика від нас віддаляється.

Котедж на вулиці Червоної калини (цю вулицю в міськраді назвали так заради жарту – аби було співзвучно з попередньою назвою Паризької комуни) в дечому схожий на той, що на Бандери, але має значно яскравішу структуру. Дуже добре виділяються окремі частини, будівля ніби нагромаджена з простих геометричних фігур, які візуально розділені між собою. У них кімнати. Перепад висот паралелепіпедів, неодмінний балкончик на простій колоні, кругле і видовжені вікна. Краса!

 

 

Юпітер, будинок на Кривому Валу

Юпітер серйозно увійшов у науку ще від спостережень Коперніка, який виснував, що немає ніякої сфери «рухомих зірок», що блукають навколо Землі. Це Земля разом з ними крутиться навколо Сонця. Друге серйозне входження в науку – завдяки Галілео Галілею, який відкрив існування чотирьох найбільших супутників Юпітера (Іо, Європа, Ганімед і Калісто) завдяки спостереженням у телескоп. Він побачив, що супутники рухають навколо планети. Це фото зроблене космічним телескопом «Габбл». Характерна деталь – Велика червона пляма. Це довготривалий антициклон в атмосфері планети.

Цей житловий будинок на Кривому Валу є багатоквартирним. Здалеку він не дуже багато має деталей стилю, в цьому випадку приємність – у деталях. Добре виділяються кутові загнуті балкони, притаманні модерністичній архітектурі.

 

 

Крабоподібна туманність, Укртелеком

Крабоподібна туманність у сузір’ї Тельця – жирний зразок у нашій невеликій колекції. І до того ж, має земну історію. Вперше її спостерігали у 1054 році арабські і китайські астрономи. Бо вона була такою яскравою навіть вдень (так само, як і на колажі нижче, ага), що годі було не помітити. Минули роки і вчені зрозуміли, що ця туманність є результатом вибуху зорі!  А сам вибух бачили тисячу років тому. У центрі цього об’єкту розташована дуже маленька зоря. Вона має діаметр всього 10 км і складається майже лише з нейтронів. І за одну секунду, мов скажена, робить 30 обертів навколо своєї осі.

Будівля, яку нині займає Укртелеком, на вулиці Кривий Вал є однозначно найкращою спорудою громадського функціоналізму в Луцьку. Причому пізнього типу. Тут уже не виділяються геометричні фігури, як у котеджах, а натомість модерністичний стиль перейшов у декор. Що відображає почленованість фасаду декоративними квадратами. Характерні деталі – стрічкові вікна, акцент на центрі, флагшток над головним входом на даху. У дворі – великий еркер, всередині якої розмістили конференц-залу. Приємно зайти і всередину будівлі й оглянути збережений під’їзд зі своїми деталями.

 

 

Гравітаційна лінза, секційний будинок на Глушець

Астрономи те, що на фото, називають «глибоким космосом». Ця ділянка дуже віддалена від нас, у маленькому полі скупчення багатьох галактик. Але найцікавіше – оці витягнуті світлові смужки. Так працюють гравітаційні лінзи. Це означає, що між нами і далекими галактиками опинилося щось дуууже масивне – з такою великою масою, що створене нею гравітаційне поле викривлює світло, яке проходить повз. В принципі, цей ефект існує і для невеликих мас, але чим вона більша, тим краще це видно. Гравітаційні лінзи викривлюють  ̶н̶а̶ш̶у̶ ̶у̶я̶в̶у̶ простір і відправляють  у безодню невідомості усіх, хто прогулював шкільні уроки і протирав штани в універах. Не радимо цього робити.

Секційний будинок на вулиці Глушець запроектований в середині 1930-х архітектором Юзефом Новаком. Його відмінність від інших – перш за все у внутрішньому плануванні, яке складається з повторюваних однакових елементів, з яких «набраний» будинок. Історично він показує наміри міста освоїти глушецьку заплаву і збудувати тут житловий квартал у стилі урбаністичної концепції міста-саду. Про це на «Хроніках Любарта» готується окрема публікація.

 

 

NGC 3810, будинок на Ярощука

Галактика NGC 3810 у сузір’ї Лева не позначена особливо в історії досліджень і відкриттів. Скоріше рядова і навіть назви окремої не має. Проте її фото добре показує, чому спіральні галактики мають таку назву. Бо вони схожі на спіралі – області скупчення зір, які обертаються навколо центру. Але це лише один із кількох типів галактик.

Житловий будинок на Ярощука – це щось середнє між котеджами на 2 квартири і кількаповерховими спорудами. Вони зберегли яскраві ознаки стилю – перепад висот, спарені вікна, перепад глибини площин на фасаді, витягнуті вертикальні вікна у під’їзді.

 

 

Чумацький Шлях, вулиця Паркова

Фотографії нашої Галактики (з великою букви – вона ж наша!) дуже добре виходять і власноруч, для цього не треба космічних телескопів. Треба лише терпіння, спокій і ще деяке приладдя. Ви знали, що абсолютно всі зорі, які ми бачимо на небі неозброєним оком – з нашої галактики? Подумайте, чому. Від краю до краю Галактики треба рухатися 120 тисяч років із максимально можливою швидкістю – не освоїмо наші володіння, хіба візуально. Недавно в НБУ заявили, що українці тримають 300 мільярдів гривень не в банках (хоча дехто додумується і їх закатувати – і в льох), а під матрасом. У Галактиці стільки ж зір.

Будинок на вулиці Парковій має характерну вигнуту частину. На зворотному фасаді – балкони. Збереглися оригінальні двері в під’їзд. Правда, вони не в стилі – дерев’яні різьблені, наче ностальгія за втраченим довоєнням (ідеться про Першу світову і пишну декоративність в архітектурі). Коли в міжвоєнній Речі Посполитій утворився Волинський автомобільний клуб (який був далеко не в кожному воєводстві!), то його офіс був у цьому приміщенні.

 

 


На цьому ми завершуємо огляд. Це далеко не весь спектр функціоналістичних довоєнних споруд міста. Так, тут немає забудови з так званої офіцерської колонії на вулиці 8 березня, деяких інакших котеджів і громадських споруд. Цікаво було б розширити огляд і на радянський модернізм, який представлений в Луцьку цікавими зразками забудови 1960-х.

Невдовзі «Хроніки Любарта»і міжнародний поетичний фестиваль Meridian Lutsk розкажуть про цікаву новинку, яка поєднає історію Луцька з астрономією. Далі буде!

Ілюстрації автора.

Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.

Автор: Олександр КОТИС

Коментарі