Невідома Волинь: озеро Луки
Жителі села Самари Ратнівського району гостинно запрошують усіх охочих на відпочинок на мальовничому озері Луки із прозорою водою та чистими берегами.
Хто не був в Самарах – той не знає Волині. А самарівці не можуть уявити своє село і своє життя без озера Луки.
Озеро воістину є безцінним подарунком природи. Воно щиро зустрічає усіх подорожуючих і гостей, манить і кличе в свої обійми.
А яка милозвучна і влучна його назва! Адже в недалекому минулому на багато гектарів навколо озера розкинулись луки і пасовища із чагарниковими зарослями і кущами.
Найбільшої принади озеру Луки надають лебеді шипуни: дорослі білосніжні та їхні коричнево-руді молодняки, які з бридких каченят невдовзі перетворюються на білих красенів. Тому озеро луки асоціюється із поняттям роздолля, величі і краси. Його площа становить 126 гектарів, а максимальна глибина 40 метрів.
Озеро має форму боба, розміщене у північно-східній частині села. Озерна улоговина має карстове погодження, оброблена і згладжена льодовиком, тому береги пологі, тверді і піщані. І місцеві мешканці і приїжджі, а особливо, малюки, обожнюють купатися на мілководних узбережжях, де береги чисті, вода прогріта і глибина зростає поступово. Вони бавляться в ній як в дитячому басейні, всіх, без винятку вражає чиста, прозора, мов сльоза, вода, а дно видно і на великій глибині, воно піщане, не мулисте.
Вода озера Луки має значний вміст сполук срібла і родону, які позитивно впливають на діяльність серцево-судинної системи та опорно-руховий апарат. Кришталевої прозорості води надає кремній та сполуки кремнезему, кусочки яких часто туристи беруть із собою щоб і дома очищати воду для життя. Тому купатися в такій воді не тільки велике задоволення але й оздоровлення.
Озеро Луки ще за часів Польщі було рибною банкою, і нині в ньому виловлюють багато риби: лини, лящі, окуні, щуки, плотва, карасі, краснопіри, соми, коропи. В останні три роки озеро масово заселив канальний сом, якого виловлюють круглорічно і м’ясо якого має гарні смакові якості. Рибалкам вдається зловити «щастя на гачок» - це щуки вагою понад 10 кг і лящі більше 5 кг. Рідко, але, дивись, і всміхнеться удача зловити і спробувати смачнющого вугра вагою понад 2,5 кг. Отож відпочиваючі можуть часто поєднувати водні процедури із засмагою і «тихе полювання» із вудочкою і мають таким чином ввечері смачну юшку, приготовану на вогні, із запахом димку, від якого аж у носі приємно полоскочує.
Жителі села Самари і вихідці з нього дбають про рибні багатства озера Луки. І тому вже кілька років поспіль зариблюють його коропом, білим амуром, карасями. А взагалі озеро має напрочуд гарні береги і мальовничу природу: зі сходу і півдня ростуть соснові і мішані із сосни, дуба, берези, дикої груші, яблуні, лісопосадки в яких чисте із смоляно-сосновим і ялівцевим ароматом повітря, яке корисне фітоцидними речовинами і вдихаючи яке ми мимоволі лікуємо свої дихальні шляхи і легені від інфекції і кашлів. А дихається в таких лісопосадках напрочуд легко і приємо а ще й корисно.
А ще на березі озера є Панська поляна із шовковою травою посеред соснового бору. І поруч із знаменитою Мацовою горою. Гора не гора, а піщаний горб висотою понад
100 метрів – витвір природи, порослий сосняком, верболозом, березою, дубом. Це теж улюблене місце відпочинку самарівців і гостей, бо тут із гори взимку спускаються на санчатах, лижах, а влітку збігають навперейми з вітром.
А ще всі лісопосадки навкруги озера багаті на гриби. Тут ростуть білі гриби, зелениці, польські гриби, маслюки, решетяки, моховики, сироїжки. А ще – лісова дика малина, ожина, чорниці, зі своїми цілющими властивостями. Тому смакують їх свіжими ягідками і висушуть на зиму разом з численними лікарськими травами, які тут ростуть на кожному кроці – це звіробій, безсметрник, багно, калган, чебрець, золототисячник, деревій, верес. З багна варять чудовий пахнучий чай, а якщо до нього долити молока, то маємо напій специфічної вишуканої кави, а на калгані настоюють горілку калганівку. Ці чаї заварювали наші діди і прадіди, які з інших лікарських трав, які є помічними від різних недуг а суміші трав в маленьких порціях є завжди корисними.
Гості по-особливому ставляться до поліської природи, до її чар, тиші і спокою. Тому цінують її і використовують всі шанси щоб знову і знову з нею побути наодинці. Користуються човнами - місцевих жителів та своїми власними, - щоб повудити риби, покататися. А іще інколи є можливість зі швидкістю стріли промчати озером на моторному човні. Відпочиваючі «полюють» на гарні краєвиди с фотоапаратом і створили цілі міні-фільми про неповторну красу озера Луки і краєвиди нашого села.
І ще про одну таємницю нашого озера знають не всі, адже в роки війни місцеві жителі в озері втопили церковні дзвони, які неодноразово хотіли відшукати, та пошуки поки що не увінчалися успіхом. Але жителі вірять в те, що ця святиня оберігає усіх, хто відпочиває на цьому озері і захищає від бід.
Місцеві жителі запрошують усіх охочих пересвідчитись у цьому, відвідавши ці незабутні місця.
Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.
