Враженнями від переглянутих кінострічок ділиться фронтмен гурту «Фіолет» Сергій Мартинюк. Серед сьогоднішньої підбірки французька комедія «Бідні родичі», німецька стрічка «Подорож гектора в пошуках щастя», американська комедійна стрічка «Тримайся!» і польське історичне кіно «Джек Стронг». 

«Бідні родичі» 

(Франція, РФ, 2005)

Режисер: Павло Лунгін

Один із найталановитіших і найбільш неоднозначних кінохудожників Мордору, який своєю прямотою кісткою в горлі стоїть середньостатистичному російському глядачеві, Павло Лунгін, у фільмографії, окрім власне серйозних драм, має і одну досить колоритну комедію. Комедія, щоправда, з яскраво вираженими нотками совкового трагізму, що аж ніяк не заважає під час перегляду стрічки відпочити. 

Історія горе-бізнесмена, який допомагає заможним жителям Америки та Європи розшукувати родичів, а якщо таких немає, знайти людей, які за відносно невеликі гроші готові з себе таких родичів вдати… 

Кустуріца схвалив би. За настрій, комічний «калаброд» на екрані, характерних персонажів та іронію. Хабєнський чудовий. Можна!

«Тримайся!» 

(США, 2015)

Режисер: Етан Коен 

Одна з найоригінальніших цьогорічних комедій від режисера-дебютанта Коена, попри свою цікаву ідею, явно не дотягує до топів і фільмів, на які глядач посуне в кіно. Не все так тут гладко з акторами, сюжетом, драматикою та навіть картинкою. Відносно невеликий бюджет стрічки мене особисто від її перегляду не відвернув. Історія заможного менеджера інвестиційного банку, який стає жертвою кулуарних ігор і потрапляє на лаву підсудних, звідки йому світить в’язниця… У страху очі великі і головний герой час до відбуття за ґрати вирішує присвятити активній підготовці до тюремних буднів: навчитися злочинного сленгу, бійок, нової жестикуляції та інших премудростей життя в неволі. У пригоді стає чорношкірий знайомий, який до цього мив екс-банкіру машину, – обом доведеться приміряти на себе нові амплуа. Загалом весело і  справді дотепно. Спробуйте!

«Подорож Гектора в пошуках щастя» 

(Німеччина, Канада, Великобританія, ПАР, 2014)

Режисер: Пітер Челсом

Дивний, місцями вкрай білими нитками шитий сюжет фільму, з надто симптоматичними жартами та поворотами, втім спроможний лишити будь-якого глядача в стані легкої невагомості від кількості відвертих питань самому собі, які в процесі перегляду стрічки можуть виникнути в голові. Історія лондонського психіатра, який намагається розібратися у своїй нездатності розрадити власних пацієнтів у їхніх спонтанних рухах в напрямку щастя і вирішує вникнути в суть щастя власного – є воно, було чи шлях до нього ще попереду…

Відтак головний герой вирушає у мандри світом з чи не єдиною метою – дізнатися, чи є щастя як таке, і якщо є, то який вигляд має його персональна життєва втіха. Історія закручується, і в цілій низці ситуативних виборів вимальовується картина власного життя Гектора і відповіді на його ключові питання… Дивитися обов’язково, проте намагатися нічого не очікувати.

«Джек Стронг» 

(Польща, 2014)

Режисер: ВладиславПасіковський

Не так часто випадає дивитися польське кіно, а коли випадає, то рідко це закінчується якимись яскравими враженнями. Не стала винятком і стрічка Пасіковського, у якій режисер змальовує Польщу кінця 60-х, яка ризикує стати ареною боротьби Радянського Союзу та Заходу. Головний герой, майор Куклінський, вирішує використати своє службове становище і розпочати співпрацю з ЦРУ США, постачаючи тим оперативну інформацію та таємні документи. Приємним бонусом стала присутність у фільмі Патріка Уілсона. Загалом, стрічка може сподобатися поціновувачам історичного та політичного кіно, хоча і бракує йому притаманної подібним картинам «шпигунської» фірмовості. Спробуйте!

Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.