Луцьку дитячу залізницю будували протягом трьох років уздовж річки Сапалаївки й відкрили у 1954 році. Дуже багато піонерів та комсомольців міста допомагали будівництву на суботниках. Тоді ж було споруджено будинок головної станції.

На першому поверсі розмістилися технічні кабінети, а на другому – кабінети начальника станції, чергового по станції, диспетчера та диктора. Усього станцій збудували дві: головну із сучасною назвою «Росинка» (колись «Піонерська») та кінцеву з назвою «Водограй» (колишня «Молодогвардійська»).

Довжина шляху – 1,5 км. На момент відкриття станція мала два дерев’яні вагони та німецький паровоз заводу «Геншель». Із часом рухомий склад замінювали, і тепер тут є два вагони Pafawag та тепловоз.

Зазвичай дитяча залізниця щороку відкриває сезон перевезень у травні.

Відкриття залізниці в 1954

Дитяча залізниця в наш час

Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.