Сьогодні, 6 травня, – День святого Юрія Змієборця. Великомученик Юрій (Георгій) є одним із найбільш шанованих святих у християнській традиції.
За візантійською агіографічною традицією Георгій народився в Каппадокії, у родині перського воїна Геронтія. Матір Георгія – християнка Поліхронія, виховала сина у християнському дусі. Після смерті чоловіка мати з сином переїхали у Палестину, де біля міста Лідди у неї були багаті маєтки.
Краєвиди Каппадокії. Сучасна світлина
Молодий Георгій служив трибуном у війську імператора. Коли почалися гоніння на християн, роздав своє майно бідному люду. Зустрівшись з імператором Діоклетіаном, Георгій відкрито засудив ідолопоклонство, яке панувало у державі. Після жорстоких катувань чоловіка стратили. Його тіло слуга переніс у Лідду.
З утвердженням шанування святого поширювались сказання про його чудеса. Одним з найбільш відомих було «Чудо про змія». Згідно грецьких, латинських і слов’янських варіантів тексту, це легенда про порятунок від смерті царівни та перемоги Георгія над драконом, який вбивав жителів древнього міста Ласії.
Легенда розповідає про те, як жителі містечка, аби умилостивити чудовисько, по жеребу приносили йому жертву. Коли жереб упав на доньку правителя Ласії, дівчину, одягнувши у багряницю і прикрасивши як наречену, відвели до озера. У цей час Георгій, повертаючись з битви, випадково зустрів дівчину і дізнався про її нещастя.
Звернувшись з молитвою до Господа про підкорення «лютого звіра», він отримав благословління. Пробивши списом пащу дракона, Георгій наказав царівні обв’язати його шию поясом і відвести до міста. Вдячні городяни були охрещені і побудували на честь Георгія храм.
Тема «Чуда про змія» згодом отримала алегоричне трактування, стала символом перемоги християнства над язичництвом.
Найбільш ранні відомі зображення Святого відносяться до VІ століття і представляють його в образі мученика. З ХІ століття переважали зображення Георгія – воїна зі списом у руці.
Для українського релігійного мистецтва ця тема стає характерною особливо в період ХVІ – ХVІІІ століть. Відповідно й у волинському іконописі цього періоду в образах Великомученика Георгія переважає образ змієборства. Така традиція може бути пов’язана, як з народною уявою про святих, які перемагають сили зла, так і з героїчними подіями українських козацьких визвольних воєн ХVІ – ХVІІІ століть.
***
Декілька волинських ікон святого, день якого нині відзначаємо, пропонуємо вашій увазі.
Одне із героїчних втілень діянь святого бачимо на іконі із Дубечна на Старовижівщині серединии ХVIII століття. На ній ліва рука святого зі списом опущена донизу і лише злегка притримує його, правиця піднята до грудей, а світлий лик з ледь опущеними долу очима, виражає смирення і чистоту. На ній ліва рука святого зі списом опущена донизу і лише злегка притримує його, правиця піднята до грудей, а світлий лик з ледь опущеними долу очима, виражає смирення і чистоту.
Тут і далі – репродукції ікон із фондів Волинського краєзнавчого музею та, зосібна, Музею волинської ікони
***
Дещо по іншому, як своєрідну ілюстрацію до розповіді про «чудо», представлений подвиг Юрія на іконі з села Вітоніж 1756 року. Маляр, близький до народного середовища, ретельно відтворює всі деталі і подробиці бою, не зосереджуючись при цьому лише на постаті святого Юрія. Саме тому всі фігури виконані в майже одному масштабі. Ікона виконана у характерній для Волинського малярства кольоровій гамі світлих відтінках синьої і коричневої барв.
***
Ікона «Юрій Змієборець» з с. Михнівка Камінь-Каширського району має яскраво виражені стилістичні особливості, у ній переважає романтичний, майже казковий дух. Маляр яскраво і безпосередньо зобразив легенду про чудо змієборства, наповнивши образ реалістичними деталями. Аби підкреслити напругу і динаміку сюжету, маляр зображує переляканого коня з довгою гривою, що розвівається; передніми ногами він б’є у груди змія, який довгим хвостом обвив його задні ноги.
***
Шедевром волинського іконопису по праву вважаються роботи Йова Кондзелевича. Він також зображав Юрія Змієборця. Увесь малярський хист, відчуття релігійного сюжету, увага до деталей червоною ниткою проступають через художню досконалість ікон генія ієромонаха Йова:
Юрій Змієборець. Початок ХVIII століття. Походить із села Бобли Турійського району
Юрій Змієборець авторства Йова Кондзелевича. Фрагмент
Йов Кондзелевич. Святий Георгій із Окорського храму Локачинського району. Початок ХVIII століття
Святий Георгій із Окорського храму. Фрагмент ікони
Для детального ознайомлення з волинськими іконами Юрія Змієборця завітайте до Музею волинської ікони.
За матеріалами статті Людмили Карпюк «Ікони святого Юрія Змієборця ХVI – ХVIII століть із фондів ВКМ».
Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.
