Спогади Ольги Косач-Кривинюк про перебування Лесі Українки в Луцьку з видання «Спогади про Лесю Українку», 1971.

***

Весною 1879 р. до Луцька переїхала й наша мати з мало не десятирічним Мішею, восьмирічною Лесею і мало що не дворічною мною. Оселилася наша родина в Луцьку одразу після приїзду в «першому» костьольному домі, тобто в мурованому домі поруч з «кафедрою» на Кафедральній чи Костьольній вулиці недалеко від замку. В цьому домі ми жили менш ніж рік, а тоді перебралися до оселі в садибі над самою річкою. Як звалася та частина міста і та вулиця, я, на жаль, не знаю.

Там ми прожили до половини вересня 1881 р., а в другій же половині вересня того року батько одвіз нашу матір з нами до Києва, щоб Міша з Лесею мали змогу вчитися з учителями. В кінці листопада та на початку грудня 1881 р. Леся пробула кілька день у Луцьку, приїхавши одвідати батька. Після того Леся не бувала в Луцьку аж до Леся Українка з братом Михайлом, початку жовтня 1890 р., коли зо всією нашою родиною знов приїхала туди і жила до 17.01.1891 р., поки не поїхала до Відня лікуватися. Повернувшись з Відня в середині березня 1891 р., Леся прожила в Луцьку півтора місяця і, виїхавши звідти до Колодяжного, вже більше в Луцьку не бувала...

Леся розказувала, що вони з Мішею та з іншим дитячим товариством дуже любили ходити до руїн Луцького замку, що там у них відбувалися і різні гри й «поважні» зібрання. Історію замку і подій, що в ньому відбувалися, вони добре знали. Луцький замок Леся згадує у своєму вірші «Віче», написаному 10.08.1901 р., і в листі до Галини Комарівни за 10.03.1909 р., в якому описуючи місто Телав на Кавказі, де Леся тоді жила, вона пише: «...посеред міста ціле замчище з вежами, зубчастими мурами, воно мені нагадує Луцький замок і моє «отрочество»...».

Ольга Косач-Кривинюк. Зображення з Вікіпедії

Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.