Продовжуючи тему побуту радянського Луцька. Старше покоління пригадує, що прямо на Театральному майдані продавали біляші. Були то роки сімдесяті – коли майдан як такий щойно з’явився на карті міста з новеньким театром, цумом і іншими спорудами.

Не всім це подобалося. Певним видом суду, чи осуду, завжди в ті часи була преса. Щодо біляшів цю функцію виконала нотатка обуреного лучанина в газеті «Радянська Волинь» за 15 квітня 1975 року. Далі цитата.

***

Вранці і ввечері красивою виглядає одна з нових площ Луцька — Театральна. Гарно вписались у неї дев'ятиповерховий будинок, центральний універмаг, готель, театр. Із задоволенням лучани та гості міста проводять тут свій відпочинок, прогулянки.

Та часто-густо хороший настрій псують торговельні організації, які перетворюють площу у ринок. Сюди вивозяться ящики з фруктами, термоси з біляшами, лотки з морозивом. Нерідко можна тут побачити і приватних осіб, які жваво реалізують насіння, квіти.

Фото з board.lutsk.ua

Звичайно, ніхто не проти вуличної торгівлі. Але необхідно більш суворо дотримуватись відповідних правил, робити усе так, щоб це було вигідно і зручно населенню. Проте багато продавців розміщують свої прилавки просто на зупинках, біля переходів. Крізь зупинку «ЦУМ», що по вулиці Радянській, у часи «пік» взагалі неможливо пробитись. Половину тротуару «відібрав» у пішоходів універмаг, а на іншій його частині розміщені торговельні ларки. Тому тут часто можна почути невдоволення пішоходів і пасажирів з цього приводу.

Ф. Тимченко, житель міста Луцька.

Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.