Нинішня світлина з часу Другої світової надійшла у листі до лучанки Марії Михальчук.

«Дарую свої фотографії на довгий спомин дор[огим] Марусі і Федорові від брата і швагра Вані і Віри».

Іван та Віра Вітебські, знаючи про лихоліття війни, що невпинно наближалася, спочатку подались із рідного Торчина до родичів у Польщі. Там молоді люди мешкали у містечку Кутно (нині адміністративний центр однойменного повіту Лодзького воєводства). Далі волиняни помандрували у пошуках ліпшої долі до Німеччини. Потім певний час жили в Англії. Урешті пара знайшла прихисток в австралійському Сіднеї. Жінка була домогосподаркою, інтелігентний чоловік – будівельником.

На знимці бачимо усміхненого Івана в елегантному костюмі з краваткою й вишукано вдягнену Віру з красивим аксесуаром – сумкою, що її сучасні модниці клатчем називають.

На рідні терени пара так і не повернулася. Там народилися їхні діти, досі мешкають онуки. Зв’язку із ріднею вони не поривають, знаючи й шануючи волинське коріння.

Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.