Джерело: Інформаційне агентство Волинські Новини

Уже рік волинські науковці досліджують дванадцятиметровий човен-довбанку, аналого якому немає ніде в Європі. Звітуючи про свої дослідження, науковці розповіли про нові факти.

Засідання робочої групи щодо підйому «маневицького човна» відбулося в приміщенні історичного факультету СНУ імені Лесі Українки 6-го грудня.

Нагадаємо, що човен знайшли у серпні 2015 року місцеві рибалки у річці Стир в урочищі Гострий Кут, між селами Старосілля та Копилля Маневицького району.

Після цього науковці з Київського геохімічного інституту, які здійс­нили перший радіовуглецевий аналіз, визначили його приблизний вік - 1350 рік. А дослідники зі Швеції зробили дендрологічний аналіз і з’ясували, що він виготовлений з верби.

Із цього приводу директор Маневицького краєзнавчого музею Петро Хомич розповів, що у їхньому краї жили дві родини князів – Чарторийських та Четвертинських. Можливо, саме знать і використовувала цей човен для прогулянок Стиром. Проте це лише одна з версій.

Зауважимо, що протяжність «маневицького човна» – 12 м 20 см, ширина – 75 см, глибина – 95 см, вага – 4 тонни. Одночасно на ньому могло пливти до 20 людей.

Так, координатор наукової групи з Волині Тетяна Мамчич звітувала, що вік човна виявився старішим, ніж думали раніше.

«Ми співпрацюємо з науковцями з Європи, й вони нам надіслали нові результати досліджень. Згідно з їхніми висновками, зробленими на основі радіо-вуглецевого аналізу, човен періоду 1223-1295 років – надійність дати 95.4%, надійність періоду 1261-1286 років – 68.4%. Також провели аналіз в університеті міста Вільнюс, і там повідомили, що він виготовлений з дерева Верба Біла (genus Salix) », - інформувала Мамчич.

Вона додала, що зараз триває документальне оформлення цієї знахідки, як історично цінної.

Зауважимо, що однією з проблем є відсутність спеціального приміщення для зберігання човна, адже поки він розташований на пилорамі й для розширення музею немає коштів. Більше того, фінансування потрібно для консервації знахідки, яка може тривати не один місяць. З цього приводу народний депутат України (УКРОП) Ірина Констанкевич скерувала своє клопотання до Міністра фінансів, щоб включити об’єкт до держбюджету на 2017 рік, втім, підтримки Мінфіну не отримали. Тому Волинська облрада виділила 20 тисяч гривень на матеріали для консервації й 20 тисяч гривень на зарплату для працівника, який буде щодня зрошувати знахідку, аби вона не знищилася.

Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.