У Луцьку презентували роман про князя, який добудував замок

18 листопада 2016, в 13:48

Історичний роман "Свидригайло. Великий князь волинської землі" написала Валентина Цайтлер.

Авторка розповіла про мотивацію створити цю книгу 18 листопада у приміщенні художнього музею.

Попри ім'я Любарта у поширеній назві луцького замку, саме Свидригайло був тим князем, за якого завершили перебудовувати замок у цеглі (за Любарта тільки почали). Так вважає історик Петро Троневич на сторінках книги про історію твердині.

Свидригайло – Великий князь Литовський (1430-1432), князь Новгород-Сіверський, між 1432 та 1440 роками — Великий князь Руський.

Валентина Цайтлер – дипломат із багаторічним стажем, на даний момент Надзвичайний і повноважний посол Литовської Республіки в Швейцарській Конфедерації. ЇЇ захоплення історією переросло вже у доробок із шести історичних романів.

Далі пряма мова авторки

Дружба склалася століттями. Це симпатія литовців до України, українців до Литви. Книга народилася зовсім не випадково. Я вже перед тим написала 3 історичні романи, 3 політологічні. Інтерес до історії у мене був з дитинства, я сама закінчила історичний факультет.

Великий князь Литовський Свидригайло – двоюрідний брат Вітовта, один із братів Ягайла. У Литві дуже мало про нього пишуть. Я ставила питання: слухняний васал чи авантюрист? Бо в різних історичних дослідженнях Свидригайло має немало авантюрних рис. Книга була направлена на литовського читача, у ній трохи бракує волинської тематики. Завданням книги було показати Свидригайла як людину, його долю. Чому він поводився в певних обставинах так, як він поводився. Мені хочеться, щоб кожен знайшов для себе цю відповідь.

Мені здається, що в долі кожної людини не можна однозначно будь-що сказати. Тим більше, зрозуміти її. В статті одного історика я знайшла описи складних відносин між орденом хрестоносців, Польщею, Великим князівством Литовським. За шкільним підручником, там все однозначно. Але читаючи статтю, я розумію, що все було трохи складніше, не було чорного і білого, між цими трьома силами в одному регіоні були і інші відносини, не тільки військове протистояння. У моїй книзі переплітаються дві лінії – Свидригайла і хрестоносців. Мені хотілося показати сплетіння людських відносин і складних обставин.

В цій книзі є дуже цікавий момент. Я мало знала про луцький конгрес, де зібралися великі держави Європи і вирішували свої питання. Я описую, як вони всі сидять, як вони спілкувалися. Мені був важливий сам факт, що європейські питання вирішувалися в Луцьку.

Це симбіотичний роман. Він має історичну частину і художню.