Джерело: Кордон

Поховання дохристиянського періоду, які можуть зацікавити іноземних науковців, знаходяться в Шацькому . Адже в Україні археологічній пам’ятці не надали особливого значення: розділили її територію на паї

Поховання дохристиянського періоду, які можуть зацікавити іноземних науковців, знаходяться в Шацькому . Адже в Україні археологічній пам’ятці не надали особливого значення: розділили її територію на паї.

Під час археологічних досліджень в урочищі Сад Шацького району, що проводились впродовж 2009 – 2013 років, виявлено велику бронзову посудину – так звану сітулу.

Всередині неї містились два керамічні черпачки і надщерблена миска. На самому дні урни були шар вугликів та перепалених людських кісток, серед яких добре збереглися кутній зуб та кілька фаланг пальців. Також тут була виявлена металева прикраса – фібула.


 

Шацький художник Микола Крат зробив малюнок, де схематично показав посудину з заповненням в перерізі.

На місці знахідки було виявлено залізні ніж і шило, а також кістки тварини, які лежали довкола вищезгаданої урни на рівні материкового грунту. На основі отриманих матеріалів можна стверджувати, що це є кремаційне поховання ще дохристиянських часів, а речі довкола посудини – залишки проведення певного язичницького поховального обряду.

Подальше вивчення археологічного комплексу показало, що це захоронення належить представникам так званої Пшеворської культури. Це мігруючі кельтизовані племена балтійського походження, які проживали на території України продовж І століття до нашої ери по І століття нашої ери.

Кінцевою точкою їх міграції були Балкани. Найбільш густо розселені цими племенами землі сучасної Польщі, що підтверджують численні публікації.

Цікаво,що бронзова посудина являється типовим римським імпортом того часу. Це говорить про контакти з Римською імперією та підкреслює цінність такого типу речей.

Первинно знахідка була в незадовільному стані, тому за власні кошти її було передано на реставрацію в місто Рівне. На сьогодні всі речі знаходяться у тимчасовому користуванні в експозиції Любомльського краєзнавчого музею. Зокрема до тих кращих часів, коли в Шацьку буде створено свій аналогічний заклад.

Залишки кісток відправлено в Київ для вивчення антропологам. До кінця 2016 року обіцяють дати висновок, як мінімум, про вік, стать та можливо якісь хвороби людини похованої в урні. На будь-які інші аналізи коштів не знайшлося, тому про певні органічні складові з комплексу говорити не в змозі. Хоча напрошується припущення, що керамічні черпачки були заповнені їжею.

Поодинокі поховання не були прийняті в Пшеворській культурі, як правило вони ховали людей у великих могильниках. Тобто подальше вивчення території могло б призвести до виявлення нових сенсаційних поховань. У свою чергу це приваблювало б сюди науковців зі всієї Європи або як мінімум з Польщі. Але, на жаль, цю частину археологічної пам’ятки було незаконно розділено на паї вже кілька років тому.

За результатом досліджень подібних могильників відомо, що жодне з поховань не накладалось на інше, а знаходились вони на відстані кількох метрів одне від одного. Тобто можна зробити припущення, що в той час кожне захоронення було якось позначене на поверхні.

Микола Крат відтворює можливий ритуал поховання та уявний вигляд могильника в цілому.

Цікава ця знахідка і в релігійному плані, адже датується вона рубежем ер. Саме в цей період жили Діва Марія і Іосиф, в яких в першому році нашої ери народився син Ісус. Як відомо з Біблії, помирав Син Божий за гріхи всього людства, частинка якого тоді проживала на території Шацька, в урочищі Сад.

Вважається, що саме після смерті Христа відкрились ворота на небо для смертних. І хто знає, можливо, це поховання одної з перших на землі людини, що потрапила в Рай.

Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.