Волинський музей представив скарби, знайдені під Луцьком

  1. Новина відноситься до:

Артефакти, віднайдені на розкопках у волинських землях, отримали нове дихання. У Волинському краєзнавчому музеї представили відреставровані гончарні вироби, знайдені в урочищі Гнідавська гірка, а також справжній скарб, знайдений в одному з поховань.

Презентація відбулася в стінах музею 20 жовтня. Так, серед експонатів – відреставровані гончарні вироби, які донедавна зберігалися лише у вигляді черепків.

Як розповів завідувач відділу давньої історії музею Михайло Вашета, в експозиції використали частину фрагментів кераміки, знайдених недавно на розкопках.

«Зазвичай археологи їх знаходять уже побитими: черепок та й усе. Але, дякуючи реставраторам можна побачити, як виглядали ці вироби в первозданному вигляді», - пояснив він.

Згадані знахідки походять з урочища Гнідавська гірка з 2 розкопів. Реставратор Олексій Войтюкрозповів, що допомогло в реставрації те, що шматки глечиків знайдені поруч, а не розкиданими.

«Найважливіше, що їх витягли комплексом, так званими «розвалами», і вони не були в загальній масі посуду, що спростило реставрацію. Майже всі фрагменти були. І хоч вони тоновані, але з внутрішнього боку видно, що довелося доробляти», - пояснює він.

Власне, не весь посуд складався ідеально, додає реставратор. Є асиметричні вироби. Він припускає, що такий посуд могли використовуватися в печах і він під дією температури і тиску деформувався.

Серед нових експонатів також є цьогорічна знахідка - наконечник стріли, яку знайшли на розкопках селі Дубище Рожищенського району працівниками краєзнавчого музею.

Молодший науковий працівник волинського краєзнавчого музею Тарас Верба, своєю чергою, представив ще низку експонатів. Зокрема, це - обладунки. Тривалий час ці речі зберігалися в музейних архівах, вони не обліковані і невідомо, як вони сюди потрапили. Ймовірно, хтось подарував їх ще в 30-х роках. І завдяки реставратору їх відновили.

Один експонат - піхотна кіраса 17 століття, зроблена з товстого заліза. На ній є клеймо майстра, яке, на жаль погано читається. Але за типом являється німецьким клеймом, тож, можна припустити, що країна походження Німеччина. На кірасі є 2 сліди від куль. Може, його власник брав участь в боях, або ж це «міланська проба»: свої ж стріляли з мушкета, щоб перевірити, чи втримає панцир постріл.

Другий експонат - кавалерійський обладунок, у якого рухомий низ і нерухома нагрудна частина. Він виготовлений з тоншого металу. Найімовірніше, у комплекті до нього прикладався і залізний гаржет з бронзовими накладками. Виготовили його приблизно у 17-18 столітті, ймовірно у Польщі.

Але це ще не все. Серед експонатів – набір зі срібла з позолотою, який в 2014 році знайшли в селі Рованці. Там свого часу виявили 40 поховань, в одному з яких, крім людського скелета, лежали кістки коня, вудила і 42 предмети, більшість яких й експонується.

«Навіть в околицях міста Луцька можна знайти справжній скарб, аналогів якому не має на Волині», - додає Тарас.

Річ у тім, що речі, які виявлені, не характерні для волинських знахідок. Припускають, що вони належали хозарам або угорцями. Серед знахідок - 2 арабських дирхеми. Причому, один з них - радше за все підробка. Бо на оригіналі чітко видно арабську в’язь, датовану 9 століттям. А підробка не має написів, а лише смужки, які імітують арабську в’язь.

оригінал

оригінал

підробка

підробка

«Наші предки не знали арабської мови, тож вибивали щось схоже, і таким чином підробки видавали за справжні гроші, які дуже цінувалися, бо виготовлені були з якісного срібла», - розповідає Тарас Верба.

Крім того, є тут набір, ідентифікований як фрагменти підсумка, який кавалеристи носили на поясі. Ці предмети - елементи декору, виготовлені зі срібла з позолотою. Причому, майстер користувався вогневим золочінням: коли золото плавилося і розтікалося по виробу.

Є також частина кінної, підвіски до якої кріпилися різні елементи, і під час ходу коня всі чули бряцаючий звук.

Також у тому ж похованні археологи знайшли 2 горщики. Причому, один з них типовий для Київської Русі, а другий - ні. Це радше за все, кажуть фахівці, баклага для зберігання і перевезення води подорожнім. На Волині таких горщиків не виготовляли.

Працівники музею сподіваються цими експонатами оновити діючу експозицію, яка вже тривалий час не оновлювалася.

Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.

Коментарі