Саджанці ялиці білої, які подарували німецькі лісівники, оселилися на території Звірівського лісництва державного підприємства «Ківерцівське лісове господарство». 

Про це повідомляє прес-служба Волинського ОУЛМГ.

Ідея створити ліс, де ростимуть дерева, привезені з різних куточків світу, у волинських та німецьких журналістів з’явилася давно. Тож саджанці, що прибули на Волинь із землі Північний Рейн-Вестфалія, тепер ростуть у місцевому дендропарку.

Привіз деревця з Німеччини головний редактор «Волинської газети», голова ГО «Форум українських журналістів» Володимир Данилюк. Він є організатором з українського боку та постійно бере участь у роботі Міжнародного журналістського форуму, який проходить за участі німецьких, білоруських та українських мас-медіа. З німецького боку ідею підтримав журналіст Іоахім Мусхольт, який має власний ліс і входить до асоціації власників приватних лісів Німеччини. Тож цьогоріч, крім журналістських тем, у рамках форуму українських, білоруських і німецьких мас-медійників відбулася зустріч із німецькими лісівниками. Вони, розповівши про принципи лісогосподарювання, показавши свої місцеві ліси, подарували для лісівників Волині 12 ялиць білих.

До такого подарунка у ВОУЛГ поставилися з особливою важливістю. Ретельно обирали місце, де б і ґрунт був відповідний, і доступ для постійного догляду. Тому головний спеціаліст відділу лісового господарства ВОУЛМГ Володимир Неводнічик оглянув не одну місцину, вибираючи нову батьківщину для німецьких деревець. Зрештою, зупинилися на одному з найстаріших дендропарків ВОУЛМГ.

Володимир Данилюк передав деревця під опіку директорові державного підприємства «Ківерцівське лісове господарство» Анатолієві Іщику. Спільно з директором ДП «Волинський лісовий селекційно-насіннєвий центр» Тетяною Неводнічик, прес-секретарями Волинського ОУЛМГ Світланою Думською та Сергієм Цюрицем, лісничим Олександром Долею, ветераном галузі, заслуженим лісівником України Василем Максимчуком учасники акції висадили саджанці у Звірівському дендропарку. Три з них передали у ДП «Волинський ЛСНЦ» для подальшого розведення.

Володимир Данилюк також пообіцяв передати зібрані у німецькому лісі жолуді дуба. Тож є сподівання, що із часом на території Звірівського лісництва ростимуть і ці представники німецької флори.

Що цікаво: одну з ялиць висадили поруч із сосною веймутова, яку свого часу до нас привезли з Америки. Лісівники переконані, що таке сусідство піде деревам на користь.

Варто зазначити, що дендропарк Звірівського лісництва – один із найстаріших на Волині. У ньому росте близько сімдесяти дерев і кущів різних порід зі всього світу, а заснували його ще у 1962 році.

Гордістю цього дендропарку є коркове дерево або корковий дуб, що, на думку вчених, росте на землі вже близько 60 млн років, також екзотичне так зване макаронне дерево з квітами орхідеї та яблучним ароматом – катальпа або дерево слонів і мавп (Будда, за легендою, примусив поєднатися слонячі вуха і мавп’ячі хвости, через що дерево отримало листя, форма якого нагадує вуха слона, і плоди, що схожі на хвости мавп). А ще серед місцевих порід відмінно почуваються кипарисовики, барбариси, спіреї, кедри, береки, ялиці, сосни веймутова, десять видів туй, у тому числі – верескоподібна і гігантська…

– Таких дендропарків у господарствах Волинського ОУЛМГ є понад десять, – розповідає Володимир Неводнічик. – З цікавістю спостерігаю за їх розвитком, підказую місцевим лісівникам, що, де, коли садити, як розвивати це паркове господарство. І в цьому дендропарку часто буваю. Дуже тішуся, що і журналісти «Волинської газети» долучаються до його творення. Це, переконаний, гарний приклад усім.

– Ми вдячні німецьким колегам і радо підтримуємо таку акцію, – наголосив Анатолій Іщик. – Це приклад того, як спільно – журналісти і лісівники, причому з усього світу, вміють і можуть створити ліс, за який нам подякують наші діти та внуки.

Без сумніву, акція з висадки дерев матиме продовження. Одночасно розвиватимуться і взаємини волинських лісівників з їхніми колегами з інших країн. І така співпраця, безперечно, корисна для обох сторін.

Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.