Джерело: Волинські Новини №36

Як польське суспільство сприймає останні події, зокрема постанову польського Сейму щодо Волинської трагедії, розповіла на Форумі видавців перекладачка та редакторка Наталка Римська. Жінка уже шість років живе та працює у Варшаві. На її думку, нині рівень українсько-польських стосунків визначають не лише політики.

«Те, що зараз відбувається, ухвалення постанов і все інше, – це наслідок занедбання стосунків України з Польщею. Ми звикли, що Польща автоматично є нашим адвокатом. Сприймаємо це як належить і не думаємо про це дбати. Так, як і в людських взаєминах: якщо про них не дбати, не розвивати, вони занепадають. На цей занепад Україна заслужила, якщо говорити про політичний рівень», – певна пані Римська.

Також вона наголошує: крім відсутності міждержавного діалогу з приводу трактування історії, на українсько-польський конфлікт вплинули ще й внутрішні проблеми обох держав.

«Нормальних адекватних людей з обох сторін є значно більше, ніж ми думаємо, – переконана перекладачка. – Вони становлять критичну масу. Але на перші шпальти газет та інтернет-видань потрапляють скандали і всілякі екстремістські дії. Цього не можна допускати. Такі речі вирішують багатостолітні взаємини України та Польщі».

За її словами, в обох державах є середовища, які щоденно працюють, щоб ці стосунки покращилися. Є й позаурядові, що намагаються мінімізувати втрати на політичній арені й не залежать від жодної постанови Сейму чи Верховної Ради.

«Українці щиро дивуються, що польський Сейм ухвалив таке рішення. Але Український інститут національної пам’яті проводив політику на таких самих принципах. Тому нас трактують так само, як ми трактуємо інших, – зауважує пані Наталія. – Треба розуміти також, що постанова польського Сейму – результат тривалих і дуже глибоких дискусій, результат поділу польського суспільства після смоленської катастрофи й багатьох інших внутрішніх проблем. Те ж саме з пам’ятниками у стилі національного реалізму, називаю це «ленінізацією Бандери», – це також внутрішня проблема України. Тут і польське, і українське суспільство є подіб­ними у нерозв’язанні внутрішніх негараздів, несприйнятті проблем власної історії. Ці речі треба дуже добре розуміти».

 

 

 

Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.