ревній Володимир – єдине місто в Україні, де можна побачити шість скульптур княжого циклу авторства Теодозії Бриж. Побачити не музеях, а на вулицях та у скверах. І не гіпсові макети, а справжні скульптури, відлиті в бронзі чи виконані в бетоні. І не одну, а цілий цикл. Скульпторка зобразила князя Романа Мстиславовича та його дітей – князів Данила Галицького та Василька, - інформує Слово правди.

Князь Роман Мстиславович - великий князь київський, який у 1204 році в зв'язку із втратою Києвом стратегічного значення переніс свою резиденцію і, по суті, столицю Русі до Володимира. Після його загибелі у поході проти малопольського князя Лешка Білого біля польського міста Завихвост у червні 1205 року галицькі й волинські бояри повстали проти вдови Анни та малолітніх синів - Данила і Василька. Тож княжа сім’я була змушена рятуватися втечею за кордон, до Польщі, а саме Галицько-Волинське князівство розпалось на уділи.

Скульпторка Теодозія Бриж була ще й добрим істориком. Вона глибоко вивчала княжу добу і тому її задум створити скульптури князів Романа Мстиславича, Данила Галицького та Василька Романовича саме у Володимирі історично обумовлений.

У місті Володимир-Волинський, у скверику неподалік ринку стоїть незвичний як для невеликого українського міста пам’ятник. Унікальний, єдиний в Україні. Бо такого типу робіт у радянські часи ніхто ніде не ставив. Не замовляла їх влада. І нині важко знайти скульптора такого рівня, який би зумів створити цю високомистецьку річ.

Княжичі Данило й Василько зображені тут у вже отрочому віці. Сини великого князя Романа Мстиславича з обох боків тримають сідло батька з бойовими обладунками. У цій скульптурі закладена глибока думка: те сідло – то прообраз їхньої майбутньої місії, яку поклав на них батько. Як ці княжі діти виростуть, то у 1215 році спроможуться повернути Володимир у свої володіння, а на 1230 рік об'єднають у своїх руках всю Волинь. Наступні вісім років вони завзято битимуться за свою другу «вотчину» – Галичину, яка окупована угорцями. Ми нині шукаємо істинного патріотизму, який був би прикладом нашим дітям, майбутнім поколінням? Ось вам патріотизм. Гідний подиву й шани. З дитячого віку княжих дітей готували до того, що вони мають битися з ворогом і перемогти, відвоювати свою рідну землю. До того ж, приклад князів Данила й Василька це чи не єдиний на той час історичний випадок, коли князі-брати не поборювали один одного, відбираючи землі й вотчини, а впродовж десятиліть спільно дружно княжили: разом господарювали й разом стояли в обороні своїх володінь. Історія дає нам беззаперечний факт: саме у період правління князя Данила Романовича, прозваного Галицьким (1201-1264) та його брата Василька Романовича (1205-1271) місто Володимир стає центром об'єднаного Галицько-Волинського князівства (з 1253-го - королівства). Тут, на Волині, у княжому Володимирі, пульсувало серце всієї України-Руси.

Саме тому цей пам’ятник «маленьким князям» є символом княжого Володимира. А також однією з найбільш вартісних робіт великої української скульпторки, феномен якої ще має усвідомити мистецька Україна.

Зліпити так сиріт князя Романа Мстиславича, що дітьми змушені були поневірятися й переховуватися по людях в європейських країнах, могла тільки жінка. Бо скільки материнської любові, скільки ніжності у цих образах малих княжичів! Власне, і ліпила вона дітей князя Романа Мстиславовича зі своїх синів. Робіт з малих княжичів Данила і Василька у Теодозії Бриж дві. Проте лише одну пощастило відлити в бронзі й вона подарована скульпторкою не будь-якому іншому місту, а саме Володимиру. Макет другої, де княжичі ще в меншому віці укутані батьківським плащем, зберігається в музеї-майстерні Бриж у Львові.

За силою художнього вираження Теодозію Бриж порівнюють із такими всесвітньо відомими скульпторами як Олександр Архипенко чи Огюст Роден. Відомий вчений-мистецтвознавець, колишній директор Львівської галереї мистецтв Борис Возницький зараховував її до десятки кращих скульпторів світу, мріяв організувати її виставку у французькому Луврі й казав, що зі смертю Бриж померла в Україні й скульптура.

Людмила МАРЧУК, публіцист, автор книги «Теодозія Бриж: скульптор і скульптура у рамках доби».

Рівне.

Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.