Влітку 1873 році в сім’ї священика, в містечку Гулевичі Луцького повіту Волинської губернії (нині село Гулівка на Ковельщині) народився український історик літератури й мови, кавалер орденів святої Анни і святого Станіслава  Дмитро Абрамович. 

Першу освіту здобув у Мелецькому духовному училищі. Наступним кроком була Волинська духовна семінарія. Вищу освіту отримав у Петербурзькій духовній академії, де в 1896 році написав наукову роботу «Нестор-літописець», яка лягла в основу його магістерської дисертації. 

У 1897 році закінчив Петербурзьку духовну академію зі ступенем кандидата богослов’я і з правом отримання ступеня магістра богослов’я без нових усних випробувань.

Санкт-Петербурзька духовна академія. spbda.ru

Викладав в академії російську і церковнослов'янську мови та історію російської літератури, церковнослов'янську мову і палеографію. У 1903 захистив дисертацію на ступінь магістра богослов'я на тему «Про дослідження Києво-Печерського патерика як історико-літературної пам’ятки».

В 1909 році за розпорядженням Святійшого Синоду звільнений із СПбДА (духовної академії) за «неблагонадійність» і політично-шкідливі напрямки в викладанні нової російської літератури. З тих пір перебував під прицілом органів Генеральної прокуратури.

У 1910-1927 роках працював співробітником Рукописного відділення Публічної бібліотеки в Петербурзі. Перебуваючи на посаді головного бібліотекаря Державної публічної бібліотеки і завідувача Бібліотеки Санкт-Петербурзької духовної академії, був заарештований. 20 червня 1927 оку. його арештували у зв’язку із звинуваченням у приналежності до підпільної контрреволюційної монархічної організації. Своє покарання Абрамович відбував на Соловках у Соловецькому таборі особливого призначення. Термін ув’язнення становив п’ять років. Під час перебування на Соловках склав опис монастирського кладовища. 

Соловки, solovki.ca

У 1939-1941 викладав у Смоленському педагогічному інституті. 

Після Другої світової війни переїхав до литовської столиці, де працював на посаді професора, викладача історії російської літературної мови в Вільнюському університеті. В той час брав участь в підготовці багатотомного «Словника давньоруської мови XI-XVII ст.» та «Хрестоматії української мови».

Вільно володів 11 іноземними мовами, які активно використовував у роботі. 

Литва. Вільнюський університет, bse.sci-lib.com

Дмитро Абрамович один із перших опублікував ряд давніх текстів з коментарями, зокрема «Дослідження про Нестора Літописця», «Ізборник Святослава», «Житіє святих мучеників Бориса і Гліба».  

Дмитро Абрамович помер 4 березня 1955 року у віці 81 рік у Вільнюсі. 

Нагороди: орден святої Анни II і ІІІ ступенів,  орден святого Станіслава II і ІІІ ступенів. Доробок науковця нараховує понад 200 статей, досліджень, курсів лекцій і заміток.

До наших часів дійшов оригінальний автограф Дмитра Абрамовича, який розташований на книзі «Дослідження про Києво-Печерський патерик як історико-літературну пам'ятку» від 1902 року. На ній є дарчий напис «В бібліотеку Імператорського товариства любителів давньої писемності від автора».

Автограф Дмитра Абрамовича, novsu.ru

Дмитро Абрамович, Вікіпедія

Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.