Джерело: Історична Волинь

Діонісій Макклер народився в м. Фейфілд (Ірландія). Його батько, Джон Макклер, засуджений до страти за участь в ірландському повстанні 1778 p., змушений був покинути батьківщину і виїхати до Німеччини, а згодом — до Польщі. Там він служив у Війську польському, дослужився до чину майора артилерії, а після підписаної англійським королем амністії повернувся до Ірландії.

Діонісій Макклер з дитинства цікавився природничими науками, а з 16 років вивчає їх у Дублінській академії. Перервавши навчання на досить значний час, він працює разом з мандрівними садівниками над створенням садово-паркових композицій в Лондоні. Для молодого Макклер це було справжньою школою садово-паркового мистецтва. Найсильніше на нього вплинула майстерність мандрівного проектанта садів Ізабе Лега. У 1788 р. Діонісій Макклер з успіхом складає іспити на звання проектанта садів.

У 1790 р. княгиня Ізабелла Чарторийська запрошує Макклера до Польщі, де він розробляє і втілює в життя проекти пейзажних (ландшафтних) садів англійського типу у Варшаві, Пулавах, Аркадії та в інших містах. У 1792 р. на запрошення князя Михайла Любомирського 30-річний архітектор ландшафтів приїздить до м. Дубно, і з того часу починається тривалий і надзвичайно плідний період життя та діяльності Діонісія Макклера в Україні.

У 1801 р. він оселився в с Вільшани поблизу м. Луцька, яке в 1814 р. стало його особистою власністю. Передчасна смерть дружини та малолітніх дітей змусила Макклера у 1831 р. покинути Вільшани. З цього часу він жив і працював у різних невеличких містечках на Волині та Поділлі. Помер Діонісій Макклер 14 травня 1853 р. (на 91 році життя) в м. Дубно.

За своє довге життя Макклер заклав в Україні понад 40 пейзажних садів англійського типу біля Дубно, у Млинові, Боремелі, Заборолі, Берестечку, Кодні, Шпанові, Підлужному, Городку, Любарі, Полонному та в інших містах Волині та Поділля. За свідченням сучасників, ці сади вигідно відрізнялися від інших своїми естетичними якостями. Як зазначає Drege, Макклер був надзвичайно талановитим садівником, справжнім митцем. Він творив чудеса навіть з непоказними ділянками, придатними для створення садів. Кожну малопримітну долину або пагорб він перетворював на гармонійний ландшафт шляхом поєднання густих груп дерев з відкритими просторами галявин, лук, водойм.

Хоча майже всі Макклерові сади збереглися донині, але за довгі десятиріччя недогляду вони втратили свої естетичні якості. Проте збереглася їх надзвичайно велика цінність як ділянок з інтродукованими рослинами, тому сучасний їх стан потрібно докладно вивчити.

Визначною є діяльність Макклера по створенню одного з перших в Україні ботанічних садів. У 1806-1809 pp. на запрошення засновника Волинської вищої гімназії (пізніше — Волинський ліцей) у м. Кременці Тадеуша Чацького він працює над проектом ботанічного саду гімназії та втіленням цього проекту в життя. Первісна площа саду становила 4,5 га. Він складався з парку відпочинку, розміщеного в центрі, розарію, шкілки, трьох оранжерей та Парників, загальна довжина яких досягала 28 м. Зібрана Макклером колекція живих рослин Кременецького ботанічного саду нараховувала 460 видів місцевої флори та 760 — екзотів.

За новим посадковим матеріалом Діонісій Макклер подорожував до Росії (м. Санкт-Петербург, побережжя Білого моря), Фінляндії, Швеції, Швейцарії, Франції, двічі їздив до Англії). Багато уваги він приділяв уведенню в культуру рослин місцевої флори. Для цього багато екскурсував на Волині та Поділлі. Під час однієї такої екскурсії (у 1795 р.) на березі р. Случ поблизу с. Губкова (зараз там розташований заказник «Надслучанська Швейцарія») Діонісій Макклер виявив невідому до того часу в Україні рослину. Він розмножив її в оранжереях м. Пулави (Польща) і привіз до Лондона, де вона була визначена як азалія понтійська (Azaleapontica L.), а нині відома переважно як рододендрон жовтий. 3 Кременецького ботанічного саду Azalea pontica потрапила до Відня.

Описуючи відкриття азалії понтійської на Поліссі, К. Стецький порівнює Макклера з Колумбом. Нам це порівняння здається досить вдалим, тим більше, що першовідкривачем Макклер за своє тривале життя бував не один раз. Крім азалії понтійської, він відкрив для України чарівний світ пейзажних садів англійського стилю та заснував один із перших українських ботанічних садів.

Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.