Про існування споруди історикам було відомо, бо вона є на найдавніших мапах міста. Свого часу з неї обороняли місто, коли його захоплювали турки, - повідомляє ТСН.

«Унікальність її в тому, що вона закривала один із найкрасивіших видів міста, так званий католицький фасад старого міста, де були в ряд розміщені монастирі. Саме тут чоловік 60 боронили місто від турок, цьому є письмові свідчення», - розповів кандидат історичних наук Павло Нечитайло.

З його слів, згодом цю вежу переробили під людвисарню - майстерню з відливання гармат, де виготовили майже сотню стволів.

 Ледь не впритул до вежі, а в ті часи місто було густо заселеним, археологи у найдавнішому шарі цього розкопу знайшли піч. Поки її не розкопають повність, фахівці не можуть сказати, яка вона - гончарна, ковальська чи ще інша.

«Так зазвичай були влаштовані печі кан, які приставлялися до будинку, і за рахунок цього був обігрів цього будинку. Це середньовічна традиція Західної Європи, коли печі будувалися за межами будинку, щоб збільшити площу самої будівлі. Це неефективне використання тепла, зате ефективне використання приміщення в темному місті», - пояснив науковий співробітник Інституту археології Дмитро Чорновіл.

Наразі нерозкопану ділянку землі навколо вежі вивчають геофізики, які використовують георадарне знімання - новий не руйнівний метод дослідження підземелля на 12-метрову глибину.

«Ми не копаємо, ми даємо точки, де їм шукати. Ми видаємо місця, все інше показує тільки розкриття», - зазначив співробітник лабораторії неруйнівних методів дослідження Андрій Кадун.

Археологи хочуть дослідити все, що сховане ще в трьох метрах ґрунту. Закопувати знайдене після дослідження, як це роблять із більшістю об'єктів, поки що не планують.

«Є бажання провести музеєфікацію того, що ми тут знайшли - оті стіни, той завал. Зробити це під склом, підсвітити гарно щось. Туристи могли б приїздити. Є таке бажання - в цій вежі зробити готель на один номе», - поділився інвестор розкопок Леонід Новицький.

Зазначимо, Кам'янець-Подільський знову подаватиме заявку на членство в списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Для міста це вже третя й остання спроба. Історики сподіваються, що знайдена вежа допоможе місту отримати бажаний статус.

Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.