(Не)відомі волиняни: петербурзький архітектор Перетяткович

  1. Новина відноситься до:

Найвідомішим волинським архітектором в останні роки існування Російської імперії був уродженець села Усичі (нині Луцького району) – Мар'ян Мар'янович Перетяткович.

Народився майбутній зодчий в сім’ї волинського поміщика Мар’яна Перетятковича та його дружини Констанції 23 серпня 1872 року. Братами та сестрами Мар’яна були: Владислава Марія Шичевська, Антоніна Брунед/Замбелі (1й та 2й шлюб), а також Броніслав Адам Перетяткович.

У 1890 році закінчив Рівненське реальне училище і поступив на військову службу. Шість років потому, вийшовши у запас у звані козацького сотника, почав навчання у Петербурзькому інституті цивільних інженерів, де навчався п’ять років. Після цього почав працювати у таких містах, як Петербург та Москва. У 1904 році знову йде вчитися, на цей раз в майстерні професора Л. Н. Бенуа при Академії мистецтв. За два роки отримує  звання художника-архітектора.

У 1907 році його відкомандирували в Європу, а саме в Італію та Францію для завершення навчання. Скоріше за все саме там сформувався його творчий стиль. На його роботи також повпливали майстри фінського модерну Л. Сонк та Е. Саарінєн.

Мар’ян Перетяткович. kovensky.ru

По поверненню з відрядження працював помічником у таких архітекторів, як Барановський Гавриїл, Рерберг Іван, Сюзор Павло. Багато проектів здійснив у співавторстві з Мар'яном Лялевичем, майбутнім проектантом земельного банку в Луцьку.

У 1910–1912 роках брав участь в складанні «Проекта преобразования Санкт-Петербурга» під керівництвом архітекторів Ф. Е. Енакієва и Л. Н. Бенуа. А в 1913 році удостоївся звання академіка архітектури.

Навчання та роботу архітектором Мар’ян Перетяткович поєднував із викладацькою діяльністю. У 1904-1910 роках працював викладачем в Технологічного інституту, Вищих Жіночих Політехнічних курсів. Читав курс лекцій в Вищому художньому училищі  та в Петербурзькій академії мистецтв.

Крім проектної та викладацької діяльності, Перетяткович був членом таких громадських організацій, як «Імператорське Санкт-Петербурзьське товариство архітекторів», «Товариство архітекторів-художників», «Рада Музею Старого Петербурга», працював у Комісії з вивчення та опису пам'яток Старого Петербурга, працював у редакційній раді журналу «Зодчий».

На жаль, один із перспективних архітекторів свого часу, помер у віці 42 років у Києві 22 травня 1916 року від інфаркту. За десятиліття він зміг залишити по собі будівлі в Санкт-Петербурзі, Москві, Ростові-на-Дону, П’ятигорську, Єсентуках та інших містах. Також чимало його проектів не були реалізовані через його смерть, а також Першу Світову війну.

У вересні 2010 року за ініціативою ДП «Волинські старожитності» було проведено міжнародну 35-у наукову конференцію «Минуле і сучасне Волині: Луцьк в історії Волині та України». У рамках проведення конференції було організовано міжнародну зустріч родини Перетятковичів, відкрито за кошти ДП пам’ятник архітектору у його рідному селі Усичі Луцького району.

 

«Клуб нащадків Перетятковича» введе свій родовід від Криштофа Перетятковича, який був бур грабом Луцька в середині ХІХ століття. Перша міжнародна зустріч клубу відбулася у 2008 році в Варшаві.

Роботи архітектора Перетятковича:

Храм Лурдської Божої Матері у Санкт-Петербурзі. ignat-chernyaev.livejournal.com

Церква Спаса-на-Водах у Санкт-Петербурзі. wikipedia.org

Другий Будинок міських установ у Санкт-Петербурзі. citywalls.ru

Будинок Римо-Католицького благодійного товариства у Санкт-Петербурзі. babs71.livejournal.com

Будинок Російського торгово-промислового банку у Санкт-Петербурзі. fotokto.ru

Будинок Міністерства торгівлі та промисловості у Санкт-Петербурзі. citywalls.ru

Комплекс міських будинків дешевих квартир для одиноких імені Солодовнікова в Москві
. esharova.ru

Будинок Північного страхового товариства в Москві. rutraveller.ru

 

Церква Олега Брянського в селі Осташьово Московської області (фото 1980го року). temples.ru

Будівля Державного банку в Ростові-на-Дону. pavluhinoleg.livejournal.com

Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.

Автор: Артур АЛЬОШИН

Коментарі