Незважаючи на те, що обласна рада своїм рішенням від 19 травня цього року зняла повністю фінансову дотацію Музею історії сільського господарства Волині-скансен, що в селищі Рокині Луцького району, на території експозиції просто неба «Козацький зимівник» розпочаті реставраціно-відновлювальні роботи по спорудженнію ще одного унікального архітектурного об’єкта середини Х1Х століття –ХАТИ З ДВІРЦЕМ.

Про це повідомив директор музею, Член Національної спілки краєзнавців України Олександр Середюк.

  Ще десять років тому, в одній із етнографічних експедицій Західного Полісся, науковці музею відшукали у селі Теклине Камінь-Каширського району

старовинну хату. Вона вразила не тільки міцними і грубими сокирою отесаними брусами, а й оригінальною конструкцією.

   Це – ХАТА З ДВІРЦЕМ, збудована ще в середині Х1Х століття на хуторі поблизу села Теклине Камінь-Каширського району, а на початку ХХ століття перенесена у село. Збудована за звичай із трьох частин: хата-сіни–комора. Оригінальність її полягає в тому, що вона виготовлена на основі енергозберігаючої технології. Мудрі поліщуки ще в ті часи, не володіючи сучасною термінологією, будували свої оселі не тільки затишними, а й енергозберігаючими. Так, з північної сторони, стіна хати повністю захищена ще однією прибудовою, що називається – двірець. Він служив власнику за допоміжні господарські споруди: майстерню по виготовленню дерев’яних коліс, бочок, курника, хлівчика тощо і одночасно був повітряною «подушкою».

     Два роки тому, Музею вдалось викупити її у нащадка господаря і  перевезти із  села у Рокині. Установці та реставрації унікальної архітектурної споруди завадили політичні події, які розгорнулися в нашій країні. Але в цьому році, не дивлячись на фінансово-економічну скруту, Музей взявся за відновлювально-реставраційні роботи, старовинної хати, якій понад 150 років.

Зогнивші балки і бруси замінять діловим пиломатеріалом, який надав із своєї домашньої забудови директор музею.

   Незабаром вона повстане новим оригінальним експонатом в експозиції просто неба «Козацький зимівник». Такого типу хати Музей ще не має і вона після повної реставрації буде не менш привабливою і затишною, як і решта козацьких осель.

    Одну з них, яка називається «курна хата», якій також уже понад 150 років, музейні реставратори паралельно почали рятувати. Розібравши північну стіну, що майже повністю зітліла, добралися до печі, яка стоїть праворуч при вході у хату. Цей особливий атрибут курної хати також реставрують, щоб він був діючий, як в старі часи, де можна відвідувачу приготувати смачний куліш.

    Для пришвидшення і повноцінного відновлення унікальної архітектурної пам’ятки, Музей запрошує інвесторів і меценатів, патріотів і небайдужих надати матеріальну та фінансову допомогу.

            

 

 

 

Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.