Враженнями і емоціями від переглянутих кінострічок ділиться фронтмен гурту «Фіолет» Сергій Мартинюк. Серед сьогоднішньої підбірки молодіжний екшн «4.3.2.1», мелодрама «Лондонські канікули», підліткова комедія «Хлопці та дівчата» і любовна історія «Політ додому». 

«4.3.2.1» 

(Великобританія, 2010)

Режисер: Ноель Кларк 

Емма Робертс, знана і незнана, харизматична, сексуальна і сентиментально жіночна – моя нова улюблениця, за фільмографію якої я взявся останнім часом після кількох вкрай вдалих ролей американки. Британець Ноель Кларк, більш відомий все-таки як актор, зняв справжній молодіжний екшн: місцями сирий, сумбурний і гарячково-поспішний, але досить сильний та атмосферний. Історія чотирьох подруг, різних за духом і характером, звичками і поглядами на життя, яких завертіло в небезпечній катавасії, де на кону вже аж ніяк не твій вечірній настрій в клубі, а твоє життя. Сімейні драми, кримінальні розбірки, юнацька соціопатія, любовні перверзії, нові міста, бійки з перестрілками – в когось назбирається чимало претензій до авторів фільму, але стрічка не така вже проста, як здається на перший погляд. Спробуйте! 

«ЛОНДОНСЬКІ КАНІКУЛИ» 

(Великобританія, 2015)

 Режисер: Джуліан Джаррольд 

Попри хороші рейтинги фільму в мережах, досить пристойні відгуки глядачів про стрічку, робота Джаррольда, який свого часу втілив у життя одну з кращих екранізацій історії Джейн Остін, мене не вразила ні разу… Хоча тло епохи – повоєнна Європа, її вулиці, інтер’єри, типажі й настрої, на мій погляд, передано досить гарно. Втім у мелодрамі про такі непрості дні, навіть якщо вони описують епізоди з відносно безтурботного життя королівської родини, занадто багато любовних походеньок і занадто мало драми, що має вкрай непереконливий вигляд у світлі історичної кон’юнктури. Не можу не відмітити акторську роботу Сари Гадон: до цього канадка нічим примітним у моє глядацьке око не впадала. Утім фільм точно багатьох запре, тому вирішуйте самі – дивитися чи ні. 

«ХЛОПЦІ ТА ДІВЧАТА» 

(США, 2000)

Режисер: Роберт Ісков 

Класика американських підліткових комедій кінця 90-х – початку 2000-х, дещо з якої час до часу є смак переглянути. Не менш класичний для стайлу і акторський склад: Фредді Прінс молодший, Джейсон Біггс, Елісон Ханіген, Клер Форлані та інші. Остання, до слова, досить цікавий персонаж у світі кіно: публічно зневажає Голлівуд, активно займається спортом, (увага!), НЕ користується інтернетом і неодноразово входила у різні медіа-топи красунь світу. Придивіться до цієї красуні пильніше – в ній є щось достоту інакше… Щодо фільму, то тут усе просто: любов зі школи, яка проростає через студентські роки в доросле життя, через терни до зірок, через дружбу і намагання побудувати «стримані» стосунки між чоловіком та жінкою. Легко, невимушено, передбачувано і водночас світло та навіть злегка безпардонно. Можна! 

«ПОЛІТ ДОДОМУ» 

(Бельгія, Німеччина, 2014)

Режисер: Домінік Дюреддер 

Одна з ліпших мелодрам останніх років. Історія молодого й підприємливого рей¬дера, який готовий задля підписання вигідного контракту з арабським шейхом не тільки поїхати до Європи, в саме серце Фландрії, а й поставити з ніг на голову все своє життя, закохавшись в одну тутешню студентку… Як гіперважливий бонус – герою Джеймі Дорнана потрібно викрасти рідкісного голуба. Фільм світлий, добрий і фірмово зроблений, від чого епізодами не так звертаєш увагу на сюжетні ходи, як просто милуєшся то колористикою, то краєвидами, то ракурсами… Можна, кому до снаги любов і … і ще раз любов! 

Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.