Містична атмосфера прадідівських традицій вирувала ввечері на Івана Купала у Луцькому парку. На святі були запальні музики, вербові вінки, енергійні танці, велике вогнище, етнічні національні костюми, гарні дівчата та не байдужі до них парубки. Усі разом, цього дня згадували, як розважалися наші предки.
Вчора, 6 липня, на пляжі парку імені Лесі Українки, громадська організація «Національний Альянс» влаштувала для молоді міста свято Івана Купала.
До слова, активісти організації влаштовають святкування Купала на одному і тому ж місті вже третій рік поспіль.
Зі слів однієї з організаторів заходу Олени, їхня головна мета - не дати сучасній молоді забути традиції своїх дідів-прадідів.
«Це свято молодості і краси, коли сонце знаходиться на піку активності. В період коли дні найдовші, а ночі найкоротші, наступає найблагодатніший період для зародження нових почуттів» - розповідає Олена.
Свято розпочалося з майстер-класу для дівчат, їх вчили плести традиційні купальські вінки. Акомпанемент та святковий настрій складав народний ансамбль, або, як кажуть у народі – музики.
Після того як панянки закінчили свої віночки, організатори запросили усіх присутніх долучитися до виконання хороводних танців: «Зав’яжемо вінець», «Кривий танець», «Голубка». Молодь швидко засвоювала рухи танцю, хоч і вперше їх виконувала.
Крім того, від організаторів було багато традиційних ігор та ворожіння. Важливо, що основною темою усіх заходів було кохання. Свято відвідали більше сотні людей: хтось прийшов спеціально на дійство, а хтось - проходив повз та охоче долучився.
Основна традиція свята Івана Купала - запуск вербових вінків на воду. Чоловіки спостерігали за дівчатами, кожен дивився, який з вінків належить симпатичній йому дівчині, аби потім пірнути у воду та дістати саме її вінок. Таким чином, у давнину підтверджували серйозні наміри почуттів. А вчора на святі, сучасна молодь розважалася намагаючись відтворити традиції прадідів.
Кульмінацією дійства стало традиційне стрибання через вогнище «Ватра». Усі охочі мали нагоду перестрибнути вогнище, примірявши на себе дух давніх предків.
Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.
