Історичну подію – з’їзд європейських монархів у Луцьку 1429 року – зобразить на масштабному полотні український художник Артур Орльонов.

Про це пише Максим Солоненко у Голосі України.

Картина так і називатиметься: «З’їзд європейських монархів у Луцьку. Рік 1429-й».

(Ескіз майбутнього полотна)

Щоб зображення на полотні максимально відповідало далекій добі, проводять велику дослідницьку роботу.

Луцьк відвідав один зі співзасновників громадського об’єднання “Україна славетна” Володимир Зубанов. Саме це громадське об’єднання є автором ідеї і замовником полотна.

Громадський активіст разом з істориками та краєзнавцями області побував у замку Любарта, де майже шість століть тому відбувався з’їзд європейських монархів, оглянув замкову площу.

Під час зустрічі в історико-культурному заповіднику «Старий Луцьк» та музеї Луцького братства було, зокрема, висловлено конкретні зауваження щодо просторового розміщення об’єктів на наявному вже ескізі картини, зображень веж замку (у ті роки вони не мали дерев’яних шатрових покрівель), вказано також, що з-за мурів фортеці повинні проглядати виконані у візантійському стилі куполи кафедрального собору Іоанна Богослова — найстарішого православного храму Луцька, розташованого в центрі замчища.

(Зліва направо: заступник директора історико-культурного заповідника «Старий Луцьк» Віктор Баюк, археолог Юрій Мазурик, історик Віктор Ковальчук, професор Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки, голова обласної організації Національної спілки краєзнавців України Геннадій Бондаренко, краєзнавець Геннадій Гулько разом зі співзасновником громадського об’єднання «Україна славетна» Володимиром Зубановим роблять уточнення в ескізі картини)

Окремі зауваження стосувалися персоналій зображених на майдані осіб, національних хоругв тощо.

Учасники обговорення висловили сподівання, що майбутню картину жителі колишньої другої столиці Великого князівства Литовського Лучеська (Луцька) побачать серед перших.

Освячення полотна запропонували провести в замку Любарта в павільйоні, спорудженому над рештками церкви Іоанна Богослова.