Джерело: Таблоїд Волині

Перша світова вогняним вихором прокотилася по території Волині. Трагічним є той факт, що українці воювали по обох сторонах фронту – як в австро-угорській армії, так і в російській.

Фото Першої світової війни на території Цуманської пущі (Брусилівський прорив) опублікували у соцмережі на сторінці Національного природного парку "Цуманська пуща".

В 1915 році, австро-угорські та німецькі війська, перегрупувавшись, перейшли у наступ, здійснивши ряд вдалих операцій проти російської армії. 
У серпні-вересні 1915 року російське командування почало загальний відступ, щоб уникнути оточення своїх військ. Про становище, яке склалося у містечку Клевань у серпні 1915, пише генерал А. Денікін, чию 4-ту Залізну стрілецьку дивізію перекинули під це містечко: «Привівши дивізію форсованим маршем у Клевань вночі, я застав там повний хаос. З боку Луцька наступали австрійці, тиснучи на наші дружини і спішену кінноту, ніякого фронту по суті вже не було, і шлях на Рівне був відкритий».

Австро-угорські війська під Луцьком

Згодом, лінія фронту розділила Цуманську пущу навпіл, стабілізувавшись по лінії: Чорниж – Берестяне – Богуславка – Хромяків - Олика- Жорнище. З часом село Богуславка, яке знаходиться по центру пущі, зникло - його можна знайти лише на старих картах.

Приблизно позначена лінія фронту в 1915 році, що проходила через Цуманську пущу
Мапа Брусилівського прориву
Брусилівський ( Луцький) прорив в районі Цуманської пущі. Між Цуманем та селом Берестяне позначене село Богуславка, яке згодом зникло

З відступом російських військ з Волині почалась масова евакуація місцевого населення. Також, до жовтня 1915 року на військову службу було мобілізовано близько 170 тисяч мешканців Волині.

Стабілізація фронту спонукала австро-угорське та російське командування до створення оборонних рубежів та фортифікаційних споруд по всій лінії протистояння. Подекуди, оборонні рубежі тягнулися на 5-9 км в глибину. Оборона складалася з двох-трьох ліній суцільних окопів, з’єднаних між собою. На лініях оборони облаштовувались бійниці. Поряд з окопами було створено мережу дротяних загороджень, підступи до яких були заміновані. На окремих ділянках крізь дротяну загорожу пропускався електричний струм високої напруги. Австро-угорці мали на озброєнні вогнемети.

22 травня 1916 р., сто років тому розпочався так званий Брусилівський (Луцький прорив), значні події якого пройшли саме по території Ківерцівського району. На території пущі з російської сторони стояла 8-а армія О.Каледіна (225 тисяч бійців та 775 гармат), їй протистояла австро-угорська армія ерц-герцогаЙосифа-Фердінанда (147 тисяч бійців та 575 гармат).

Ерц-герцог Йосиф-Фердінанд, армія якого протистояла армії Калєдіна під час Брусилівського прориву. 147 тисяч бійців та 575 гармат - австро-угорські війська 225 тисяч бійців та 775 гармат - російські війська
О. Калєдін, який командував 8-ою армією під час Брусилівського ( Луцького) прориву

22 травня розпочався масовий артобстріл, який частково зруйнував окопи першої та частково другої ліній. Російська піхота пішла в атаку хвилями ( по 3-4 смуги в кожній), одна за одною через 150-200 кроків. Перша хвиля, не затримуючись на першій лінії, відразу ж атакувала другу. Третю лінію атакувала третя і четверта хвиля, які перекочувалися через перші дві.

За три дні наступу на Волині російські війська прорвали оборону противника та просунулися на відстань до 30 км. Значна частина бойових дій проходила саме територією Цуманської пущі.

25 травня після тяжкого бою підрозділи армії Калєдіна захопили станцію Ківерці, а пізніше , переслідуючи австрійські дивізії, оволоділи Луцьком.
Згодом , лінія фронту поступово перемістилась по руслу річки Стохід, де російські війська зазнали величезних втрат, безуспішно намагаючись пробитись до Ковеля.

Окопи Першої світової війни

А ще через рік, у 1917 році, після революції в Росії, фронт почав розвалюватися, солдати кидали зброю, амуніцію , і розходилися - хто по домівках, а хто - на громадянську війну. Російське командування не змогло використати Брусиловський прорив для перелому ходу війни на користь Росії. Деякі іноземні історики вважають, що внаслідок цього революція в Росії стала неминучою.

Війна принесла на Волинь господарську розруху, завдала великих людських та матеріальних втрат. Десятки тисяч біженців, знищені домівки. Міста та села зазнали нищівних руйнувань. Особливо постраждали села Сильненської, Тростянецької, Рожищенської та Колківської волостей. Зовсім знищені були Дерно та Липно. Жителів прифронтових сіл Волинської губернії використовували на будівництві оборонних укріплень, їх оселі грабували та розбирали для спорудження бліндажів; худобу, що залишилась, відбирали для потреб армії, а мешканців переселяли в тил.

Після атаки
Після артобстрілу
Фото Першої світової

Великі площі добре збережених укріплень, траншей та фортифікацій першої світової можна і зараз побачити на території національного парку «Цуманська пуща». 

Залишки фортифікацій першої світової в НПП "Цуманській пуща". Лінія фронту 1915 р. неподалік с. Берестяни
Братська могила. Захоронення першої світової в Цуманських лісах
Залишки фортифікацій першої світової в НПП "Цуманській пуща". Система бліндажів та укріплень російської армії неподалік села Берестяни
Укріплення для австро-угорської артилерії. Залишки фортифікацій першої світової в НПП "Цуманській пуща"

Довідка: 

Брусилівський прорив  (до переходу Брусилова на сторону більшовиків у 1920 — Лу́цький прори́в) — наступальна операція Південно-Західного фронту російської армії проти австро-угорських і німецьких військ під час Першої світової війни. Проведена чотирма російськими арміями під командуванням генерала від кавалерії Олексія Брусилова від 22 травня (4 червня за новим стилем) до 7 (20 вересня) 1916 року на фронті від Луцька до Чернівців.

У ході операції було завдано серйозної поразки австро-угорській армії, окуповано деякі території Волині, Галичини та Буковини, взяті (частково зруйновані) міста Луцьк, Чернівці, Станіславів.

Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.