Продовжуємо розповідати про те, що дозволяли собі писарі ґродського суду міста його королівської милості Луцька. Раніше ми вже розглянули непристойні зображення, мрійливі образи кохання, а також малюнки нетипових істот і богів. Знайти ці записи можна за тегом #культурний вандалізм.

Сьогодні – не таке різке чи комічне. В одному з документів луцького ґродського суду 1605 року, де йдеться про скаргу селян щодо бійки, бачимо зображення величезної голову з люлькою. Куріння тютюну у формі люльок відоме ще з козацьких часів. Популярним це заняття було і на Волині, та іншій території Речі Посполитої. Феномен волинянина (єврея на волинському Поліссі) з люлькою описує навіть Юзеф Крашевський у ХІХ столітті у книзі спогадів про свої мандри Волинню та Литвою.

Унизу малюнка підпис Magal. Скоріше всього, це якесь образливе слово тих часів.

ЦДІАК України, ф. 25, оп. 1, спр. 75, арк. 597