Культурний вандалізм у Луцьку XVII ст.: голова і люлька
Продовжуємо розповідати про те, що дозволяли собі писарі ґродського суду міста його королівської милості Луцька. Раніше ми вже розглянули непристойні зображення, мрійливі образи кохання, а також малюнки нетипових істот і богів. Знайти ці записи можна за тегом #культурний вандалізм.
Сьогодні – не таке різке чи комічне. В одному з документів луцького ґродського суду 1605 року, де йдеться про скаргу селян щодо бійки, бачимо зображення величезної голову з люлькою. Куріння тютюну у формі люльок відоме ще з козацьких часів. Популярним це заняття було і на Волині, та іншій території Речі Посполитої. Феномен волинянина (єврея на волинському Поліссі) з люлькою описує навіть Юзеф Крашевський у ХІХ столітті у книзі спогадів про свої мандри Волинню та Литвою.
Унизу малюнка підпис Magal. Скоріше всього, це якесь образливе слово тих часів.
ЦДІАК України, ф. 25, оп. 1, спр. 75, арк. 597
Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.