Похорон Ігоря Єремеєва відбувся 15 серпня у селі Острожець у  Рівненській області. Попрощатися з Єремеєвим  у Луцьку прийшло понад тисяча людей, повідомляє Волинське агенство розслідувань.

Зранку у Нижньому храмі Свято-троїцького собору відспівали заупокійну панахиду, опісля прощалися з Ігорем Єремеєвим у Волинському обласному музично-драматичному театрі. О 13:05 траурна процесія вирушила від театру до Острожця. Попрощатися з Ігорем Єремеєвим у Луцьку прийшло понад тисячу людей.

Віддати шану приїхали й посадовці, серед  депутати Верховної Ради від Волині та інші, депутати облради та міської ради, губернатор Волині, мер Луцька,  міністр інфраструктури Андрій Пивоварський та екс-міністр транспортуЄвген Червоненко.

Настоятель храму у рідному селі Єремеєва відспівав заупокійну відправу.

Про Ігоря Єремеєва згадують як про добру людину, яка понад усе цінувала дружбу.

Член депутатської партії  «Воля народу» Володимир Литвин пригадав, як майже двадцять років тому познайомився з Єремеєвим і ще тоді зрозумів, що той був порядною людиною. Литвин додав, що кілька днів тому тримав теплу руку  Єрмеєва. «Ми чули, як б’ється його серце і до нестями вірили, що він переможе. А сьогодні кричать наші серця, наші душі, наші мізки, чому така несправедливість», – сказав Литвин. Нардеп додає, що Єремєв жив і творив для людей.

«Сьогодні ми ще раз переконалися в цьому, коли стільки людей прийшли, аби сказати останні слова подяки», – додав Литвин.

Голова волинської обласної держадміністрації Володимир Гунчик висловив найщиріші співчуття родині .«Простий волинський хлопець, який дуже любив людей  і люди любили його», – охарактеризував покійного губернатор. Він пригадав, що Єремєв усюди встигав  і часто відвідував вояків, які відчували його підтримку.

«Вони знали, що це свій. Він любив бувати в школах, садочках», – додав губернатор.  Гунчик відзначив, що за своє коротке життя Єремеєв зробив дуже багато доброго людям, тому вони віддячували йому повагою. «Вони завжди знали, що якщо Єремеєв пообіцяв, то він зробить», – зітхнув Гунчик і подякував Єремеєву з усі добрі справи.

«Нам його не вистачатиме. Ми ще довго будемо чекати, що відкриються двері і він зайде. Хотів би щоб ми пам’ятали Ігоря і по справах, і дивлячись на результати його роботи казали, що це створено командою, яку очолював Ігор Миронович Єремеєв», – додав голова ОДА.

Віце-спікер Верховної ради Оксана Сироїд висловилася про Єремеєва, як про скромного  і водночас пристрасного політика, який запропонував руку підтримки й допомоги не одній людині. «Я вже пізніше спостерігала цю скромність  і пристрасність його як державного мужа в стінах парламенту. Він був скромний у своїй публічності, але пристрасний у тому, що він відстоював, зокрема я не можу пригадати іншої людини, яка б з високої парламентської трибуни так пристрасно відстоювала права воїнів АТО», – сказала Сироїд. Вона від імені колег по парламенту подякувала Єремеєву за уроки та висловила співчуття родині.

Звістка про смерть одного з найкращих випускників глибоко стурбувала жителів села Острожець. «Знаю Ігоря з трьохрічного віку», – розпочав директор острожецької школи Володимир Козлюк . Він пригадав, що Єремєеєв добре вчився, завдяки цьому досягнув високих результатів.

«Ще з раннього дитинства у нього були організаторські здібності,  в школі він був лідером», – сказав Козлюк. Він подякував батькам за добре вихованого сина. Єремеєв не забував свою школу, дуже багато зробив для села та церкви. Односельчани, які потребували допомоги, ніколи не отримували від Єремеєва відмови.

Усі висловили щирі співчуття родині. На останок кілька слів сказав син Ігоря Єремеєва Роман.

«Як син, хочу сказати, що він був дуже хорошою людиною. Він багато працював і я на нього трошки ображався», – сказав Роман. Коли він був з батьком в лікарні, то пригадував, що він виділяв йому багато часу. Такок розповів, що Єремеєв старший завжди долучав його до занять спспортом, хотів навчити сина кататися на конях.

«Він дуже поважав дружбу, умів дружити по-справжньому і був дуже хорошою людиною. Будь-ласка запам’ятайте його таким», – додав Роман Єремеєв.

Він подякував усім, хто працював з батьком та прийшов на похорон.

Присутні не стримували сліз. Після поховання з цвинтаря ще довго не розходилися люди.

Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.