Голова Спілки караїмів Польщі, онука луцького караїмського священика, Маріоля Абкович назвала жахом те, що зробили з будинком караїмської громади Луцька 1930-х років.

Про це вона заявила в інтерв’ю для «Хронік Любарта».

Жінку неприємно вразило, що будинок, збудований старання громади у другій половині 1930-х років за проектом луцького архітектора Францішка Кокеша у модному функціоналістському стилі, втратив свій автентичний історичний вигляд і тепер пофарбований рожевою фарбою.

«Уперше я була в Луцьку у 2002 році, але проїздом. Ми швидко проїхали через Караїмську вулицю. Але коли тепер я подивилася на цей дім, я жахнулася. Не можна псувати краси архітектури, використовуючи сучасні засоби. Мені не подобається. Якщо все зафарбуємо і зробимо на сучасний лад, то це нікому не цікаво. Скрізь те саме, скрізь однакове. А треба віднайти ті родзинки, які показують історію міста», - зазначила вона.

Караїмка розповіла, що у Польщі історичні будинки досліджують, вишуковують автентичні деталі та кольори.

«У нас є така тенденція, щоб у тих місцях, де є історична забудова, відбудовувати усе так, яким воно було за часів формування. Ведуться навіть дослідження, якого кольору фарба була колись, досліджують історичні форми за фотографіями, документами. Робити сучасні штукатурки на історичних будинках не дозволяють. Дивляться на деталі, як вони виглядали тоді, коли архітектор їх задумував. Щоб показати красу того часу, а не сьогоднішнє розуміння. Бо те, як ми сьогодні фарбуємо стіни чи кладемо шпалери – сьогодні є, а завтра немає», - розповіла онука луцького караїмського священика.

Будинок караїмської громади Луцька у 1930-х. Фото з Національного цифрового архіву Польщі

Будинок караїмської громади мав такий вигляд у 2011 році

Цей же будинок у 2016 році

Також Мріоля Абкович засмучена з того факту, що місце, де стояла кенаса (караїмська церква) тепер забудоване і ніяк не меморіалізоване.

«Це страшно. Я знаю, що коли велося будівництво на місці, де була кенаса, то не було археологічних досліджень, ніхто не перевірив, що там було. Дуже багато знаходили різних артефактів, які просто «пішли». А вони могли показати історію цього місця, яка є цінною для історії міста. Якщо за цим не слідкувати, не перевіряти, то пам’ять міста зникає. Все можна залити бетоном, затягнути фарбами, заклеїти пластиковими вікнами і забити сайдингом. Кому це треба?», - заявила Маріоля Абкович.

Довідка

Нагадаємо, 11-13 квітня у Луцьку перебувала група нащадків довоєнної луцької караїмської громади. Вони прочитали кілька лекцій, відвідали місця, де жили і працювали їхні родичі і провели екскурсію для лучан.

Маріоля Абкович – онука луцького газзана (караїмського священика) 1929-1938 років Рафала Абковича. Після переїзду до Вільнюса, а потім і Вроцлава Абкович продовжував працювати на духовній посаді. Він є останнім караїмським газзаном повоєнної Польщі. Помер у віці 96 років.

Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.