У Луцьку організували «культ-атаку»

Джерело: Фонд Ігоря Палиці «Тільки разом»
  1. Новина відноситься до:

20 комплектів популярних книг від газети «День» для волинських шкіл – така участь Фонду Ігоря Палиці «Тільки разом» у інтелектуальному флеш-мобі, оголошеному столичним виданням. Гостювання в Луцьку, рідному місті Лариси Івшиної, головного редактора всеукраїнського видання «День» традиційно набуло оригінальної багатофункціональної форми.

Це, передусім, - виставка-конкурс світлин газети, це презентація нових збірок-книг, це численні зустрічі та інтерв’ю, а цього разу ще й присвоєння Ларисі Івшиній звання почесного професора Східно-Європейського національного університету імені Лесі Українки.

Про це повідомили у прес-службі Фонду.

Популяризуючи своє видання, головний редактор наголошує на просвітницькій ролі ЗМІ. Газета «День» займає тут чітку про-українську позицію: «Нарешті треба прийти до України, до того, що журналістика – то громадський потенціал країни, але в цьому потенціалі є і відстороненість конкретна, і об’єктивізм. Але є моменти, коли не можна зовсім стояти збоку. Наша країна… жодної толерантності щодо агресії», – не приховує емоцій Лариса Івшина.

Таку ж просвітницьку мету мають усі супутні видання газети – зокрема презентовані книги журналістів редакції. Найсвіжіша – трилогія новітньої історії для «чайників». Автор книги «Я-свідок» – журналіст із Луганщини Валентин Торба. Свого часу потрапив у «чорні списки» сепаратистів за свою патріотичну позицію: «Цей триптих покликаний розкласти по полицях, як ми прийшли до тієї біди, яку ми зараз усі відчуваємо. Причому відчуваємо від Сходу до Заходу. Начебто, війна точиться на сході України, начебто Крим – крайній Південь України, а біду відчуває вся Україна».

Автор ще однієї книги із символічною назвою «Котел» Іван Капсамун вважає, що Україна потрапила до політично-економічного котла, з якого так просто не вибратися: «Люди можуть змінюватися, змінюються обличчя на посадах різних, але сама суть цієї системи, вона залишається такою, як є. Саме про це і говориться в моїй книжці. І головним чином – на прикладі справи Гонгадзе . Маленька трагедія породила велику трагедію. Нам треба дивитися в корінь і ставити крапки там, в цій сфері. Тоді почнуться очищення країни».

Аудиторія презентації, передусім – молоді люди, студенти, яким жити в країні, розбудовувати і змінювати її, вони ж приймають у спадщину помилки минулого. Тому майбутні журналісти теж вибудовують свою позицію щодо ролі журналістики в оздоровленні суспільства. Студентка третього курсу факультету журналістики СНУ імені Лесі Українки Любов Шекель зауважила, що функції четвертої влади для журналістики ніхто не відміняв: «І, як би не було (згодна, що є інші думки), але преса повинна бути об’єктивною та інформувати. Це набагато важливіше, ніж аналізувати».

Її однокурсниця Катерина Назарчук вважає, що свою думку теж можна висловлювати, аби допомогти визначитися з думкою невпевненим: «Журналістика повинна бути об’єктивною і, в той же час, – актуальною і тенденційною. Тобто це – на часі, і, якщо ми вже про це говоримо, то – два в одному, чому б і ні?!»

Українців належить вчити бути українцями, вважає гостя. Це ж завдання переслідує кожна публікація її видання. Пані редактор закликала можновладців та небайдужих громадян дарувати книги молоді, школярам. З цією метою започаткувала акцію «Подаруй книгу своїй школі».

На заклик відразу ж відгукнувся Фонд Ігоря Палиці «Тільки разом».

Заступник голови правління Фонду Ірина Констанкевич вважає такий інтелектуальний флеш-моб своєрідною просвітницькою культ-атакою: «Ми горді від того, що можемо долучитися до цих проектів, і підбірка книг для районів області була невипадковою. Ми повинні повторювати уроки нашої історії, бо без минулого немає нашого майбутнього. І, безперечно, книга – «бронебійна» публіцистика. Утверджувати себе в нинішньому часі потрібно лише з войовничим духом і міцним осердям!»

Мета видання «День» і Фонду Ігоря Палиці «Тільки разом» близькі за своєю суттю, то ж і надалі працюватимуть спільно, зміцнюючи духовну основу Волині і України в цілому.

Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.

Коментарі