Волинь у літературі: Ебенезер Гендерсон

  1. Новина відноситься до:

Нагадаємо, на «Хроніках Любарта» – нова рубрика, в якій будемо публікувати цікаві описи краю мандрівниками, письменниками, королівськими ревізорами, «заморськими» посланцями, священиками. Минулого разу ішлося про опис волинської землі та Луцька в середині ХVІ століття від Алессандро Ґваньїні де Ріццоні.

Сьогодні – не менш цікавий автор. Це шотландський священик Ебенезер Гендерсон. Він подорожував по Російській імперії і відвідав Луцьк у 1821 році. Розповідь про свою подорож він умістив у видання Biblical Researches and Travels in Russia. У тексті автора розкривається релігійна ситуація в місті, а також є інші цікаві деталі.

***

Блискавки зливалися майже в суцільне блимання, що дуже приголомшувало коней. Правда, пітьма була настільки глибокою, що у проміжках між блискавками не можна було розгледіти дороги. По десятій годині я досяг Луцька, де незабаром знайшов житло в будинку єврея. Менш ніж за чверть години дощ почав виливатися струмками, і безперервно тривав більшу частину ночі.

Місто населене, головним чином, рабанітами, які ставляться до караїмів з огидою і презирством. Домовласник, у якого я зупинився, був євреєм і ставав несамовитим від люті при згадці самої назви караїмів. У тих було тільки одне місце поклоніння*, тоді як рабаніти мали одну головну і чотири супутні синагоги. Головною релігією міста є римо-католицизм. Єпископ засідає у чудовому і величному палаці біля східного в’їзду в місто**. Тут був єзуїтський колегіум до вигнання єзуїтів з імперії***. Хоча в місті проживає лише три тисячі мешканців, у ньому є монастирі та церкви різних католицьких орденів – Бернардинів, Тринітаріїв, Капуцинів****, Боніфратрів, Кармелітів і Домініканців. Ці споруди разом із обширним і старим романтичним замком додають атмосферу величі місту, що слабо відповідає іншим аспектам міського життя.

Ебенезер Гендерсон. Зображення з Вікіпедії

_____________________________________________________________

* – ідеться про кенасу

** – ідеться про монастир бернардинів на сучасному Театральному майдан і про єпископа Каспера Казимира Цецишовського

*** – автор сплутав дві будівлі, бо колегіум єзуїтів був в іншому місці

**** – ордену капуцинів у Луцьку не було, натомість автор не згадав Бригідок

Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.

Автор: Олександр КОТИС

Коментарі