Вони не раз ризикували своїм життям під кулями і мінометними обстрілами. Вони щодня охороняють спокій містян. Ще 2 роки тому вони носили погони внутрішніх військ МВС, а сьогодні вони – бійці Національної гвардії України.

Урочистості з нагоди 2 річниці створення Національної гвардії України відбулися 25 березня в частині А 1141, яка дислокується у Луцьку, пише Інформаційне агентство Волиснькі Новини. 

Ще 2 роки тому службовці цієї частини носили поголи внутрішніх військ МВС. Але службовці цієї частини не весь час були «вв-шниками». 22 роки тому на базі, де дислокувалися ракетні війська, створили в/ч А 1141- 6 окремий батальйон Національної гвардії України. Згодом, після ліквідації Нацгвардії, частину перевели до складу внутрішніх військ МВС України. Через 2 десятки років військова частина знову стала під стяг Національної гвардії України.

Офіційна частина заходу включала привітання посадовців області і міста. Приміром, очільник ГУ Нацполіції в області Петро Шпига відзначив, що Національна гвардія за 2 роки стала однією з найбоєздатніших частин, що і демонструє щоразу, коли службовці відбувають службу в АТО.

А голова обласного апеляційного суду Петро Філюк зауважив: на нацгвардійців покладено чи не найбільше обов’язків серед усіх військових. Одна з них безпосередньо стосується й роботи суду, адже нацгвардійці конвоюють підсудних до зали суду. І за те, що підсудні ні разу не втікали з-під варти, що не було жодних непередбачуваних подій, він подякував службовцям.

А голова обласної спілки ветеранів Афганістану, депутат обласної ради Григорій Павлович додав: не раз службовці Національної гвардії доводили свою воїнську честь і доблесть в зоні АТО, загартовуючи себе в пеклі війни. Тож, побажав він всім миру, і щоб їхні нащадки знали слово «війна» хіба лише з книжок з історії.

Додамо, луцькі нацгвардійці, окрім охорони громадського порядку, конвоювання підсудних не раз виїжджали на службу в зону АТО. Перше відрядження на схід України запам’яталося особливо. Тоді троє службовців, у тому числі й тодішній командир отримали поранення різного ступеню тяжкості у Маріуполі.

Потому були й інші відрядження, і щоразу серця рідних, які проводжали своїх воїнів, завмирали, чекаючи хороших звісток. Майже кожне повернення нацгвардійців додому було велелюдним і сповнене теплих обіймів .

Окрім військових завдань, нацгвардійці з Волині також «воювали словом». Перебуваючи в зоні АТО, волиняни займалися просвітницькою діяльністю, аби місцеве населення «відкрило» очі на путінську пропаганду.

Після вітань військовослужбовців нагородили почесними грамотами і подяками, грошовими нагородами, а троє отримали нові погони і звання «старший солдат». А офіційну частину завершили парадом та дефіле оркестру частини.

Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.