Джерело: Волинські новини

Родина втратила батька, але Україна отримала нового Героя, - аби вшанувати пам'ять про загиблого в один з найпекельніших днів боїв на сході України козака-айдарівця Сергія Климчука, зібралися лучани.

Відкриття меморіальної дошки загиблому у зоні проведення АТО лучанину Сергію Климчуку відбулося 19 березня у Луцьку. Для того, аби вшанувати пам'ять Героя-айдарівця, зібралися представники козацтва, його рідні, сусіди, представники ветеранських організацій та пересічні лучани, повідомляє Інформаційне агентство Волинські Новини. 

Секретар Луцької міськради Юлія Вусенко зауважила, що загиблий був справжнім патріотом України, який доводив свою любов до неї активними діями. Він був учасником Майдану 2004 року, Євромайдану 2014 року, одним з перших зголосився добровольцем у лави батальйону «Айдар», був справжнім гідним громадянином країни, батьком, козаком, чоловіком, якого можна ставити у приклад наступним поколінням. Юлія Вусенко зазначила, що в її пам’яті Сергій Климчук назавжди залишиться світлим та сонячним, він боровся за світле майбутнє, проя ке мріє кожен українець.

Дочка Героя Вікторія розповіла, що саме цього дня, 19 березня, її татові могло б виповнитися 47 років. На жаль, війна забрала його в рідних у віці 45 років. Під час родинних свят, з її слів, тато завжди смажив шашлики у парку, що розташований за будинком та приносив їх рідним. Трапилося так, що саме в цьому парку родині довелося спалювати закривавлений одяг, який привезли разом з тілом загиблого з війни. Вікторія зауважила, що у неї, як і в кожного українця, виникає питання «навіщо це було? навіщо матері втрачали синів такими молодими?».

«Я зробила для себе висновок – там, де я втратила батька, там історія України здобула собі Героя. Ми його втратили, але подарували Україні Героя, одного з тих, хто в складний час не злякався, не покинув країну, а пішов у саме пекло», - зазначила дочка Героя.

Вона наголосила, що усі загиблі на війні вписали себе в історію, патріотизм проявляється у дрібницях, в буденності, а героїзм виявляється на війні. Дочка Сергія Климчука зауважила, що ніхто не очікував від пасивної та мирної України, що, попри розвалену армію, її бійці ставатимуть Героями. З її слів, патріоти – не ті, хто їздить у дорогих авто, обмотавшись синьо-жовтими стрічками, аті, хто не дають і не беруть хабарів, шанують пам'ять загиблих, живуть для України, не втікають з неї у складний момент, а лишаються, наче з дружиною у радості та в горі. Вона побажала присутнім перемоги на усіх фронтах – і в мирному житті, і на війні.

Сестра Сергія Климчука Тетяна Дмитрівна зізналася, що ніколи не думала, що в її родині буде людина, яка стане одним із символів героїзму свого народу. Полеглий був звичайним хлопцем із поліського села, отримав звичайне виховання, мав свою родину та мрії і разом з тим, його життєвий шлях завершився незвичайно – дуже жорстоко у сонячні дні, коли наша армія та добровольці терпіли поразки на сході, а у Луцьку відбувалися одна панахида за іншою. Проводжаючи брата на схід, вона не могла припустити, що такого ж яскравого сонячного дня їй доведеться зустрічати його тіло. Тетяна Дмитрівна зазначила, що там, де є чийсь героїзм, є чиїсь порахунки. На жаль, брати та сини українців віддають життя через чиїсь недопрацювання чи прорахунки. Вона закликала громаду пам’ятати про тих, хто вже не з нами, хто перебуває у лікарнях та госпіталях, адже не повинна бути змарнованою жертва, яку приносить наш народ. Допомога родинам бійців, з її слів, є найкращим пам’ятником загиблим.

Отаман Волинського козацького стрілецького братства Володимир Перчук зазначив, що Сергій Климчук завжди був першим – серед тих, хто засновував стрілецьке братство, тих, хто йшов на Майдан та на фронт. Він показав приклад для інших і після нього інші добровольці пішли на фронт, щоб закрити прогалину, що утворилася після його загибелі. Він зауважив, що Україна не побудується сама по собі, тож він закликав усіх не бути байдужими, а не лише на війні, а й у Луцьку дбати про те, щоб Україна була в Європі.

Голова спілки воїнів АТО Волині Олег Твердохліб розповів, що у серпні 2014 року у Хрящуватій тривали тяжкі бої. Тоді Луганськ був в оточенні і війна могла б скінчитися, але супротивник вів сильні обстріли. Одна рота перебувала у Хрящуватій, інша в селищі Новосвітлівка, де тривали постійні обстріли з мінометів, танків тощо. Якщо тиша тривала бодай 15-20 хвилин впродовж дня, це вважалося добрим. Під час одного з таких боїв Сергій Климчук потрапив під обстріл.Олег Твердохліб повідомив, що у пам’яті бойових побратимів Герой назавжди залишиться з усмішкою на обличчі.

Завершили захід виконанням Державного Гімну України, хвилиною пам’яті та молитвою.

Нагадаємо, що Сергія Климчука поховали 24 серпня 2014 року на алеї почесних поховань у селі Гаразджа.

Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.