Представляти Наполеона Орду зазвичай немає необхідності. Це широковідовий автор, який у своєму творчому малярському доробку має образи міст, містечок і сіл чи не пів-України. А ще Білорусі, Польщі, Литви та інших країн Європи. Це художник, який належить до спільної спадщини найбільших народів та земель, які населяли Річ Посполиту. Його доробок має одну з найбільших літографічних колекцій Східної Європи ХІХ століття, яка налічує більше 2000 малюнків, із яких тільки половина збереглася.
На початку червня у Волинському краєзнавчому музеї відкрилася виставка літографій Наполеона Орди. На експозиції – близько 40 літографій (не оригіналів) автора, а також один малюнок на правах оригіналу. На літографіях – місцевості України, Литви, Білорусі та Польщі. Для огляду у музеї виставляються вперше.
Цікаво, що під час реставрації деяких пам’яток українського минулого (наприклад, костел Івана Предтечі у Білій церкві й Андріївська церква у Києві, а також Підгорецький, Острозький, Дубнівський замки тощо) майстри використовували роботи Орди. Його малюнки відзначаються точністю передачі архітектури. Маляр поєднував у своїй творчості художню інтерпретацію дійсності з документальною точністю.
Вигляд на замок Любарта і кафедральний костел з річки Глушець
Для своєї творчості Наполеон Орда вибрав техніку малюнка олівцем, підфарбованого аквареллю, гуашшю або сепією, якою досконало володів. Саме ця техніка малювання дозволяла оперативно і найбільш точно відобразити архітектурний пейзаж в умовах подорожі. З його малюнків робили літографії. Це спеціальна техніка тиснення фарби на папір, як дозволяє робити великий тираж.
На виставці у Волинському краєзнавчому музеї представлені уже копії літографій. Проте і вони вже набули історичної цінності, бо імовірно, знаходяться в музеї з 1930-х років. Є на виставці і одна оригінальна літографія, тобто відтиснена безпосередньо з малюнка Орди. За словами працівників музею, її передав на виставку луцький колекціонер Віктор Літевчук.
Біографія маляра складається з яскравих сторінок. Наполеон Орда народився у Мінській губернії. Освіту здобув фізико-математичну. Брав участь у таємній студентській організації, а потім – у польському повстанні, за що був переслідуваний владою. Трохи часу жив у Парижі і встиг побувати там навіть директором італійської опери. Він багато мандрував Європою і постійно малював. Та не лише одним малярським талантом володів носій імені французького імператора. Орда був ще й музикантом і залишив десятки полонезів, вальсів, мазурок, пісень. Біографи художника пишуть, що він близько товаришував з відомими постатями того часу: Тадеушом Костюшком, Ференцом Лістом, Фредеріком Шопеном, Оноре де Бальзаком, Стендалем, Адамом Міцкевичем, Іваном Тургєнєвим.
У 1872-1874 роках цей білорусько-польський художник і музикант перебував у Луцьку. Він відвідав Волинь у рамках своєї мандрівки Україною. Підрахували, що Орда зробив більше 170 малюнків українських земель, на частині з яких зображена Волинь. Що ж до Луцька, то як стало відомо зовсім недавно, у його доробку аж 8 насправді фантастичних малюнків. Два зображення кафедрального костелу, 2 – костелу домініканців, 1 – костелу кармелітів, 1 – бернардинів, 1 – замку з річкою Глушець і каплиця Скорботного Христа на католицькому цвинтарі.
Краса і неймовірність луцьких робіт Орди у тому, що більшість їх немає у жодному каталозі, вони ніде не тиражовані і невідомо, чи були з оригінальних малюнків зроблені літографії. Цих робіт немає на виставці у музеї, але деякі ми подаємо тут. Вони зберігаються у Національному музеї в Кракові.
Каплиця Скорботного Христа, яка знаходилася на католицькому кладовищі в районі нинішньої вулиці Градний узвіз
Понищені часом костел і монастир домініканців на сучасній вулиці Драгоманова
Понівечений пожежею костел ордену кармелітів. На його місці на початку ХХ століття збудували лютернаську кірху
Наполеон Орда – не забутий художник минулого. Святкування 200-річчя з Дня народження Орди внесене у календар пам’ятних дат ЮНЕСКО. Тож поспішіть і ви відвідати виставку талановитого майстра-літописця. Роботи експонуються до кінця липня.
Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.
