Всередині червня цього року на вулиці Крилова серед історичної забудови Луцька почався капітальний ремонт вулиці. За планами, підприємство «БетонБрукСервіс» мало викласти нові тротуари плиткою та повністю замінити покриття проїжджої частини. Роботи вже почалися, але тут свою роль у повороті подій відіграла історія.
Щоб викласти нове покриття на вулиці, зазвичай здирають попереднє. Це і зробили працівники на вулиці. Виявилося, що під шаром асфальту збереглася у чудовому стані бруківка 1930-х років. А трохи далі по вулиці – залишок першої водоканалізаційної мережі Луцька 1920-х років. Дуже гарні знахідки, які неабияк додають історичної атмосферності не тільки вулиці, а в усьому історичному ареалу забудови. Крім того, такі артефакти можна вважати музейними експонатами просто неба.
Поки відбувалися роботи на Крилова, знахідки оглянули представники громадськості – члени робочої групи при постійній комісії міської ради з питань міжнародного співробітництва, інформаційної політики, молоді, спорту та туризму. Після засідання комісії наступного дня Луцький міський голова Микола Романюк виніс доручення «максимально зберегти частину дороги на вулиці Крилова, яка має історичну цінність. Власне, роботи зараз проводяться тільки на тротуарній частині вулиці.
Що ж такого цінного знайшли працівники підприємства під час робіт? Знявши асфальт, вони виявили так звану бруківку Трилінського, шестикутну та прямокутну. Власне, це не бруківка у чистому вигляді, а плити з суміші бетону і каміння. Спосіб виготовлення шестикутних і прямокутних кам’яно-бетонних плит запатентував варшавський інженер Владислав Трилінський у 1936 році. У той час Луцьк активно замощували такими плитами.
У місті є кілька вулиць, де збереглася така бруківка не під асфальтом. Наприклад, Братковського та Пушкіна. На них вимощені шестикутники. Оригінальність знахідки на Крилова у тому, що значна частина – прямокутні плити Трилінського. Такі можна побачити в місті лише на повороті з вулиці Богдана Хмельницького на Даргомижського напроти міської ради. Якщо доручення міського голови виконають, то будуть такі плити і на Крилова.
Інша знахідка – кришка вентиля першого міського водогону, який закладали у 1925 році. Це кришка з написом польською мовою Zasuwa wodna. Її і раніше можна було спостерігати на вулиці, проте тепер працівники дістали її повністю, чим, імовірно, пошкодили «ще польські» труби, які тягнуться під поверхнею вулиці.
Бруківка та люк насправді дуже гарні і додадуть шарму місцевості. Саме збереження історії в усіх її формах і є хорошим кроком до розвитку туризму. Зауважимо, що більшість забудови вулиці Крилова також належить до міжвоєнного періоду.
Олександр КОТИС
Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.
