Представники аграрного бізнесу з острахом очікують наслідків змін податкового законодавства та передрікають важчі часи для ферм.

Про це йшлося під час проведення форуму «Волинь: бізнес, відповідальність, взаємодія. Роль влади на регіональному та місцевому рівнях у розвитку підприємництва», що його ініціював голова облради Ігор Палиця. Подія відбулася 24 грудня в приміщенні історичного факультету Східноєвропейського університету імені Лесі Українки.

Її організували перед усім для діалогом між представниками влади та бізнесу, аби перші мали можливість сказати про реальний стан справ у секторах, а другі спробувати спільно знайти шляхи для вирішення проблем. Аграрний сектор — один із важких методів заробітку. Нині він переживає не легкі часи. Які проблеми озвучили фермери, йтиметься далі.

 

ПДВ для аграріїв — головний страх 2016 року

 

Фермер Петро Камельчук розповів, що головним страхом аграріїв у всій країні є новації податкового законодавства. Зокрема, передбачене введення ПДВ у сфері АПК. Сума податку диференціюється в залежності від виду діяльності.

«Наше тваринництво практично ледь покриває затрати. Якщо введеться це ПДВ... Я би радий був збути тих 700 голів, що залишилися. Навіщо мені збитки? Треба криком про це кричати. Завтра вже буде пізно. Ми просто виріжемо це поголів’я», - зазначив фермер.

Разом із тим, як відомо, 25 грудня депутати Верховної Ради України ухвалили проект бюджету, яким передбачається й зміни до податкового законодавства.

Зокрема, ставка єдиного соціального внеску знизилася до 22%, податок на додану вартість ввели у таких пропорціях: для зернових компаній – 85% платежів у бюджет та 15% на спецрахунки для подальшого використання на свій розсуд, для тваринників і молочників – 20% у бюджет і 80% на спецрахунки, для інших підприємств – 50% у бюджет і 50% на рахунки.

Попередні пропозиції відповідали таким показником: 75% у бюджет і 25% на спецрахунки для всіх агропідприємств незалежно від напряму діяльності. Однак аграріями як і раніше, залишають для власного використання близько 6,6 млрд грн.

 

Реєстрація земельних угод: затягнення процесу чи об’єктивна дійсність

 

Окрім цього Петро Камельчук нарікає на бюрократичну тяганину із реєстрацією угод. Завірити договір у державної служби часто-густо нереально, а й приватному секторі — надто дорого.

«Є так звана реєстраційна служба в області. Але до них не доступишся. Нещодавно у Турійському районі я привіз договори, вони полежали з місяць і я назад їх забрав не зареєстрованими. Інші кажуть реєстратори, що у них штату не вистачає. Які колосальні гроші ми платимо за реєстрацію лише одного договору», - пояснює фермер.

Ігор Палиця запропонував зробити облік угод, які лежать на реєстрації, і не зареєстровані, аби почати корінь проблеми. Він додав, що подібна ситуація були в Одеській області і її вдалося врегулювати.

«В Одесі була ситуація, коли біля реєстраційної служби були створені приватні кантори, які штучно створювали черги. Це робилося для того, щоб люди йшли не у реєстраційні служби, а до них. З цим всім ми там закінчили. Не знаю чи існує таке на Волині. Можливо, не вистачає робочого ресурсу, чи часу, чи це штучно. З цим необхідно розібратися», - зазначив голова облради.

Аби не бути голоснівним, представники влади вирішили на прикладі Петра Камельчука проконтролювати процедуру реєстрації угод.

 

Спільні рішення — ефективні

 

Також представники АПК пропонують спільно розробити програму підтримки сільського господарства. Адже, як кажуть фермери, часто державні мужі не знають практичної специфіки щоденної роботи на землі.

Голова Волинської обласної адміністрації Володимир Гунчик зазначив, що нині розроблений проект єдиної програми підтримки агропромислового комплексу області до 2020 року. На черзі — громадське обговорення документу, до якого і запрошують аграріїв. Якщо раніше таких програм було дев’ять, то нині їх об’єднали в одну.

У свою чергу голова облради Ігор Палиця зазначив, що витрати з бюджету для фінансування програм, мають зрештою мати віддачу у вигляді нових робочих місць, податків.

«Тобто має бути не бюджет проїдання, а хоча б частково бюджет допомоги, аби отримати через 2,5 років збільшення від цих витрачених коштів», - зазначив Ігор Палиця.

Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.