Підсумувати  і обдумати всі свої вчинки за рік людина має змогу під час Різдвяного посту. Він починається 28 листопада за новим стилем і закінчується 7 січня. У цей час, згідно із традиціями Православної Церкви та церковного Уставу, християни обмежують себе в їжі, а також намагаються уникати в своєму житті того, що віддаляє людину від Бога, щоб духовно приготуватися до зустрічі великого свята Різдва Христового.

Про важливість і зміст посту газеті «Хроніки Любарта» розповів ігумен Костянтин, намісник Свято-Миколаївського чоловічого монастиря Української православної церкви Київського патріархату (село Жидичин Ківерцівського району).

– Взагалі для себе потрібно зрозуміти значення посту, його призначення, суть. Варто усвідомлювати, що це не є буквальним приписом стримувати себе від чогось, тобто піст заради посту. Ми маємо для себе зрозуміти, що піст Господь Бог нам дарує як лікувальний засіб.

– Деякі люди в цей час пробують побороти якусь шкідливу звичку чи зменшити її вплив на себе. Таке ставлення є правильним?

– Ми всі є homo sapience. Але будьмо чесними зі собою. Ми можемо помітити, що ніби вінець божого творіння, ніби розумні люди, що мають свободу вибору, а оплутані і полонені примітивними речами. Хтось не може кинути курити, хтось не може відмовитися від зайвого шматка ковбаси і постійно їсть, хтось не може жити без інтернету. Багато є таких речей, які можуть володіти розумною людиною. Той, хто це усвідомлює і має справді людську гідність (не потрібно плутати з гордістю), розуміє: «Це неправильно, щоб мною ковбаса володіла; неправильно, щоб мною інтернет володів; неправильно мені бігти на повідку в таких дурниць». І людина запитує сама в себе, як їй позбутися такої залежності. Просто сказати: «Кинь курити, не переїдай». А зреалізувати в житті це досить тяжко. І тоді Господь пропонує нам як лікувальний засіб піст: «Давай почнемо з тобою, людино, боротися з твоїми слабостями».

Отже, піст – запропонований Богом засіб, щоби хоча б трішки зменшити вплив на людину її шкідливих звичок – гріхів. Перед початком посту вона сама має проаналізувати свої проблеми і зрозуміти, з чим потрібно боротися. І попросити благословення в Господа. За допомогою посту й молитви ми боремося з тим, що нами володіє. Ось це є піст.

– Духовний бік посту важливіший, ніж тілесний?

– Однозначно духовне важливіше з однієї простої причини. Коли йдеться про духовне, то йдеться не про якихось 60-70 років людського життя на Землі. Коли ми говоримо про духовність, то йдеться про вічність. Тоді що вагоміше: вічність чи 70 років?

– Напевне, і в розвагах варто себе обмежити: телебачення, музика, вечірки. Чи тут немає чіткого припису?

– Моя суб’єктивна думка, можливо, не може бути офіційною думкою церкви. Але я, на своє глибоке переконання, вважаю, якщо людина вміє веселитися, хай веселиться. Але не безбожно, а нормально, як належить людині. Якщо людина вміє поводитися на дні народження чи ще на якомусь святі, і вона не втрачає пристойності, тоді не є проблемою, коли вона десь вийде в люди. Ну, звичайно, коли йдеться про Великий піст, то в цей час, мабуть, варто відмовитися від розваг. Бо там ми хочемо глибше заглянути в себе. 

– Інколи віряни не починають постити, боячись, що в них не вийде. Що можна їм порадити?

– Я завжди кажу одну просту річ, це саме стосується посту. Коли ми говоримо про ворога душ людських – Сатану, він насправді нічого особливого не придумує. Усі люди у 80-90% випадків грішать однаково. І гріхи в нас повторюються одні й ті ж за принципом спіралі. Але коли ми бачимо, що десь не можемо впоратися з якимось гріхом, це не означає, що потрібно перестати каятися перед Богом за цей гріх. Коли я ходжу вулицею і вимазуюся, на мені з’являється бруд. Я ж не кажу: «Навіщо йти вмиватися, якщо все одно знову буду брудним?». Ні, я іду й купаюся. Така ж ситуація з постом. Звичайно, може щось не вийти, можемо десь зірватися. Нічого страшного немає. Як кажуть, тисячу разів упав – тисячу разів вставай. Сьогодні зірвався, сьогодні ж починай по-новому свій подвиг. Але для того, щоби десь уберегти, убезпечити себе від цих «падінь», святі вчили, що у всьому потрібно бути поміркованим. Був такий преподобний отець Антоній Великий, основоположник чернечого життя. Він сказав гарну річ: «Добро без віри перестає бути добром». Тобто якщо я, будучи немічною людиною, не навчився володіти собою, контролювати себе, поставлю собі занадто високу планку, однозначно впаду. Тому важливо підійти до духівника, який вас знає і хоче вам допомогти. Він вам порадить, з чого розпочати. І це маленьке випробування, яке ви витримаєте, стане для вас перемогою. А наступного посту людина зможе підняти свою планку.

– Кому протипоказаний піст? Церква дозволяє не постити дітям, хворим і вагітним жінкам.

– Завданням посту є поборотися зі шкідливими звичками, які є в мені. А чисте здорове тіло трошки нам допомагає в цьому, додає сил. Стосовно вагітної жінки. У неї ж в лоні формується плід. Як вона може обмежувати себе в їжі, якщо мусить думати не тільки про себе, а й про дитину, яка потребує вітамінів, поживних речовин? Так само стосовно дітей, які ще не розуміють багатьох речей. Не можна змушувати їх постити. Ми доведемо їх до того, що вони зненавидять піст. Десь щось потихеньку вчити можна, але ненав’язливо.

– Яку користь піст несе людині?

– Він навертає людину до Бога. Допомагає оті забави, які неугодні Богу, трошки розчистити. І людина зустрічає Бога зі спокоєм, їй хочеться жити, творити. Вона стає щасливою.

Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.