9 грудня 1939 року до квартири № 6 по вулиці 3 травня, 3 в Луцьку постукали.

-Иосиф Войцехович Новак здесь проживает?

Так почався жахливий етап життя архітектора Юзефа Новака, уродженця Кракова, якого знали і професійними послугами якого користувалися і в Луцьку, і в Кракові, і в Варшаві. Та з кінця 1939 року він більше не виконав жодного проекту і не збудував жодного будинку, банку, гімназії чи кав’ярні.

Луцьк був захоплений радянськими військами в вересні 1939 року, коли був реалізований так званий таємний протокол пакту Молотова-Ріббентроппа. Польща не могла опиратися навіть нацистській Німеччині, не говорячи про війну ще й на східному кордоні.

Дуже швидко нова влада в місті стала встановлювати свої радянські антилюдські порядки. Одні з перших заходів – підготовка до націоналізації луцької нерухомості та підприємств, а також вишуковування ворогів за безглуздими «статтями» і репресії.

Співробітники НКВД арештували Юзефа Новака у його квартирі на вулиці 3 травня. Сьогодні це вулиця Кривий Вал. Будинок №3 зберігся – нині це адреса Кривий Вал, 17. Існує і колишня квартира архітектора.

 

Кривий Вал, 17

 

Новака звинувачували у тому, що він був «враждебно настроенным по отношению к советской власти, высказывает клевету по адресу Соввласти, питает надежу о скором поражении Соввласти на територии Западной Украины и восстановлении Польского государства». Його помістили в сумнозвісну луцьку тюрму у колишніх келіях бригідок.

Під час арешту квартиру обшукали і забрали деякі особисті предмети. Серед них 2 фотоапарати, світлофільтр, штатив, фотоальбом, арифмометр, 2 друкарські машинки, бінокль, карта Луцька, дипломи, особисте листування, 7 хрестів за заслуги, 2 медалі, статуетку орла з фотографією Пілсудського та інше. Серед вилученого найбільш інтригує фототехніка і альбом. Що знімав Новак? Луцькі краєвиди? Волинську природу? Портрети друзів і родини? Архітектуру? Серед вилученого було дуже багато грошей. Адже на момент арешту в Луцьку будувалася лікарня на Львівській (та, що потім стала тубдиспансером) і Новак, який мав найнятих будівельників, виплачував їм кошти.

На початку 1937 року у Луцьку взялися за справу будівництва нового повітового шпиталю. Повітовий шпиталь на вулиці Пєрацького (Івана Франка, будівля збереглася) вже і розширили, та потреб він все одно не задовольняв. Тож вирішили звести новий на іншій вулиці. За задумом, це мала бути одна з найбільших лікарень у східній частині Речі Посполитої.

Основний масив споруди встигли збудувати до війни, в останні місяці перед вереснем 1939 виконувалися завершальні роботи, у серпні провели воду і каналізацію, але сама лікарня так і не встигла запрацювати. Завершували її вже за часів «других совєтів». Це стала обласна лікарня, а з 1964 року – протитуберкульозна. Будівництво лікарні у 1939 – остання робота Юзефа Новака.

 

Лікарня на вулиці Львівській

 

Біографія і архітектурний спадок

Багато залишити спадщини в Луцьку він не встиг, оскільки переїхав сюди жити тільки в 1935 році. Юзеф Новак народився у 1897 році у Прондніку Червоному, давньому прикраківському селі, яке тепер є одним із районів Кракова. Після закінчення шкільної освіти в останні три роки перед Першою світовою Юзеф працював каменярем на різних будівництвах, одночасно відвідуючи будівельну школу у Кракові. У 1915 році був мобілізований в австрійську армію (в середині ХІХ століття Краків був приєднаний до Галичини в складі Австро-Угорської імперії), в 1918 році добровільно вступив у польську армію, був двічі ранений. Воював і на східному фронті. Спочатку проти військ Петлюри, потім проти більшовиків.

Після завершення війни одружився, продовжив навчання і роботу. У 1925 році поступив на відділ архітектури у Краківській академії мистецтв і завершив його як інженер-архітектор. Одночасно з цим почав працювати з відомим краківським архітектором Адольфом Шишко-Богушем, складаючи плани різних будівель. Тут здобув великий досвід і практику не тільки в сучасному будівництві, а й реставраційних роботах пам’яток. Саме тому в подальшому, уже навіть працюючи в Луцьку, він був залучений до реставрації замків по всій Польщі. Особливо Новак пишався тим, що допомагав Шишко-Богушу проектувати президентський палац у місті Вісла.

 

Палац президента Польщі

 

З 1932 року працював як приватний архітектор у Кракові, проте недовго. У 1934 році його покинула дружина і він вирішив переїхати в Луцьк. Обставини сімейної драми і вибору саме Луцька невідомі. Маючи такий професійний багаж, Новак одразу отримав посаду керівника технічного відділу луцького магістрату. Працював тут лише 2 роки і звільнився через постійні конфлікти з президентом міста Мєчиславом Венжиком. Далі вів приватну практику в Луцьку, одночасно приймаючи замовлення на реставрацію замків. У 1938 році одружився вдруге – з лучанкою Станіславою Домбською.

Заслуговує на увагу творча відпустка-подорож, яку Юзеф Новак реалізував якось у 1935 році. Протягом 5 тижнів архітектор мандрував країнами і містами Європи для огляду історичних місцевостей. Він відвідав Чехословаччину, Угорщину, Австрію, Італію, Швейцарію, Францію і Німеччину. Побачене надихало його в архітектурній роботі.

Зважаючи на недовгу роботу в Луцьку, Юзеф Новак не встиг запроектувати багато споруд у місті, але те, що є, справді вражає.

Міжвоєнний період в архітектурі позначений розвитком стилю модернізм. Загалом все зводилося до таких ідей: використання простої, раціональної архітектури, без декорування, застосування сучасних і дешевих матеріалів (скло, метал і бетон замість цегли і дерева), творення максимально освітленого, але компактного простору, поєднання з природним середовищем. Зрештою, модерністи творили лаконічні і стримані форми, моделювали геометризовані структури. Кола, квадрати, паралелепіпеди, лінії і дуги, потрапляючи в руки вправних архітекторів, виростали в дуже привабливі творіння.

Будівлі модерністів передбачали багато світла всередині, тож часто використовували великі вікна, багато скла. Інтер’єри для житла проектувалися компактними, але максимально великими з задіянням якнайбільших площ. Тому часто у проектах будинків з’являються тераси на даху, які дають додатковий простір для відпочинку, «повітряність» і поєднання з природою.

Юзеф Новак став автором найкращих модерністських житлових проектів. Стилістично довершеною була пропозиція секційної будівлі між теперішніми вулицями Кривий Вал та Градний узвіз. Інспірований ідеями Баухаузу та французьких модерністів: компактний простір, багато світла, спілкування з природою, кутові і стрічкові вікна, динаміка ліній та брил. Будівля складається із 18 трирівневих квартир, які завершуються прекрасною терасою з виглядом на замок, старі храми і річкову заплаву. Призначався для міської інтелігенції.

 

 

Інша будівля, яка мала бути збудована неподалік, передбачала сонячні ванни. На терасі містилася окрема кімната, де зберігалися лежаки, поруч були 2 душі. З тераси будинку відкривався вигляд на замок і навколишні зелені насадження. Двоповерхова споруда симетричного планування зі спареними балконами і металевими лініями-огородженнями тераси. Свіжа ідея з лаконічним вирішенням.

 

 

Ці дві будівлі з різних причин не були реалізовані. А з реалізованих споруд Новака в Луцьку варта уваги чеська школа, зведена за підтримки Вацлава Земана у 1930-х роках.

 

 

Також зберігається запроектована Новаком в Луцьку школа, яка в пізніший радянський час була добудована для розміщення школи №8.

Перебіг слідства і вирок

Юзеф Новак перебував під вартою кілька місяців. За чай час його кілька разів допитували. З огляду на задані питання стає зрозумілим, що хтось із знайомих архітектора, який ходив до нього і його дружини в гості, доніс органам про те, що Новак нібито негативно висловлювався про радянську владу і вірив у її швидке повалення. Чи справді так було, невідомо. Новак заперечував, що він так висловлювався. Натомість слідство стало на бік донощиків і прийняло їхню версію.

На одному з допитів архітектору ставили питання, з ким він спілкується, кого знає, хто бував у нього вдома. Він називав різних людей. Серед них – Ольга Федорівна Сороколєтова, дочка російського офіцера, подруга дружини, машиністка луцького магістрату. Під час запитання слідчий фактично визнав, що це вона зробила донос, оскільки сказав, що Новак саме в її присутності «неоднократно клеветал на вождей партии и советское правительство». Архітектор все заперечував.

На допит викликали свідків. Серед них – знаний архітектор Францішек Кокеш, один із найзатребуваніших архітекторів Луцька міжвоєнного періоду. Всі з допитаних заявляли, що знають Новака як порядного професіонала, який ніколи не вів розмови на політичні теми і антирадянських заяв не робив.

Все це не мало значення. Новака тримали в луцькій тюрмі до кінця січня 1941 року, коли винесли вирок – 5 років виправно-трудового табору. Архітектора помістили в так званий Севжелдорлаг в Архангельській області.

 

 Юзеф Новак

 

Йому не довелося відбути всі 5 років. На початку березня 1942 року Юзефа Новака амністували. У збережених документах ідеться про те, що після звільнення йому дали добові на 3 дні і кошти на проїзд в обране ним село Летка республіки Комі.

Що сталося далі з ним, невідомо.

У 1989 році Юзефа Новака реабілітували.

Його історія – лише маленька крапля з того, як режим знищував той старий Луцьк і започатковував нове радянське місто.

Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.