Луцьк у часи між обома світовими війнами був адміністративним центром Волинського воєводства у складі Польщі. Сприятливі умови економічного розвитку створили не бачене раніше в місті явище потужного розвитку архітектурної сфери, а отже, й архітекторів, які працювали на посадах, у приватних бюро і займалися не тільки будівництвом окремих будинків та споруд, а й плануванням розвитку і забудови міста на десятиліття вперед.

Імена будівничих із тих часів збереглися не просто як історична інформація, а й як архітектурні творіння, плоди їхньої праці, якими місто користується дотепер. Тих імен ми знаємо дуже багато, десятки. Адже Луцьк потребував фахівців у різних ділянках архітектури і мав забезпечувати цю роботу на рівні усього воєводства. Тому в міжвоєнному Луцьку архітектурний рух був чималий. Були спілки, видавалися фахові журнали, проводилися конкурси, виставки, громадські обговорення і, звісно, творилося багато цікавих проектів – від маленьких кіосків і благоустрою ділянок до забудови великих районів міста.

Безумовно, архітектором №1 тих часів у Луцьку варто назвати Францішка Кокеша, який працював у місті від початку 1920-х до Другої світової. Він – один із тих, хто залишив найбільше спадку по собі. Кокеш був шанованим і дуже популярним. Працював як в органах влади, різних комітетах, так і вів приватну практику. Йому замовляли проекти як приватних котеджів, так і великих комерційних будинків та громадських споруд, наприклад, кінотеатрів.

 

Францішек Кокеш посередині. Справа – Сергій Тимошенко

 

У Державному архіві Волинської області зберігається більше 60 проектів Кокеша для різних луцьких власників. Роботу над виявленням усіх проектів автор цієї статті проводив кілька років і сьогодні можна зробити вичерпний висновок про те, що саме і коли було зведено за кресленнями Кокеша, якими роботами він керував тощо.

Враховуючи такий великий спадок (очевидно, він насправді більший), стає зрозуміло, що багато його споруд збереглися в Луцьку. Сьогодні розглянемо його найцікавіші збережені проекти, а також дещо з того, чого нині в Луцьку нема.

Францішек Віктор Кокеш народився 1892 року в Кракові. Там же закінчив школу. У 1911 році поступив на архітектурний відділ Краківської політехніки, де через 2 роки склав державний екзамен, але не отримав диплом. Із початком Першої світової пішов у військо, з якого був звільнений тільки в 1916. Згодом здобував практику у Товаристві будови та реконструкції у Кракові, Комітеті відбудови у Богородчанах та в архітектурному бюро знаних архітекторів Євгена Червінського й Альфреда Захаревича у Львові, де отримав дуже гарний досвід. Потім знову пішов у військо і боровся проти більшовиків. У той же час робив спроби таки отримати диплом архітектора. Це йому вдалося у Львівській політехніці в 1922 році.

Обставини його переїзду в Луцьк невідомі. Тут у 1923-1924 роках він подав свою кандидатуру і отримав посаду начальника будівельного відділу Дирекції громадських робіт. Можливо, саме така посада змотивувала його на переїзд.

У 1927 році між ним та Волинським воєводою стався конфлікт. Воєвода звинуватив його у неналежному виконанні робіт з ремонту приміщення воєводства і виписав йому догану. Кокеш у відповідь написав рапорт, в якому не погодився з доганою, висловивши своє обґрунтування. Водночас він подав заяву на звільнення. Далі провадив у Луцьку приватну практику.

Викладав на мулярських курсах у Школі будівельних ремесл в Луцьку. Став членом Волинського товариства техніків і деякий час був редактором видання цього товариства «Wołyńskie Wiadomości Techniczne» («Волинські технічні відомості»), брав участь в архітектурних конкурсах. У 1928 р. виборов першу нагороду у конкурсі проєктів народного дому в Горохові, зайняв друге місце в конкурсі на проєкт костелу в Яновій Долині, брав участь у конкурсі на проєкт Воєводської адміністрації І Сілезького сейму в Катовіце.

У 1926 році одружився зі Станіславою Фронською. У них було двоє дітей – Єва та Станіслав. Син (народився 1927 році В Луцьку) уже після війни стане відомим польським режисером численних документальних фільмів та телепередач.

Архітектурну творчість Кокеша високо цінували учасники. У пресі періодично траплялися схвальні відгуки про спроектовані ним споруди на Волині. Колеги обрали його головою Волинського товариства техніків. Через свою високу кваліфікацію Кокеш здобув право виконувати проекти споруд усіх типів. Поміж десятків архітекторів Волинського воєводства таких було лише сім, четверо з яких – у Луцьку.

У 1940 році Францішек Кокеш з родиною ще проживав у Луцьку. Під слідство НКВС, як дехто з його луцьких колег-архітекторів, не потрапив. Під час війни переїхав до міста Ґдиня на півночі Польщі, де і прожив решту життя. Помер у 1970 році.

До сьогодні в Луцьку зберігаються спроектовані ним будівлі. Серед громадських споруд це будівля Головного управління національної поліції у Волинській області, музична школа №1 імені Фридерика Шопена, перебудований кінотеатр під палац культури на Театральному майдані. А також багато житлових та комерційних будинків на різних вулицях міста.

 

Будівля Головного управління Національної поліції (першопочатково – Хаї Глікліх) на вулиці Винниченка

Будинок Хаї Глікліх – зліва високий на вулиці Пілсудського (нині Винниченка), де зараз поліція

 Музична школа №1

Будівля музичної школи. Фото 1930-х

Фасад кінотеатру Polon, який після війни перебудували під Палац культури міста Луцька

Фасад кінотеатру Сонце, який спершу мав називатися Любарт. Не зберігся

Глядацька зала кінотеатру Сонце

Єврейська гімназія імені Мойсея Глікліха. Нині частина педагогічного коледжу

Будинок Юзефа Фленгера. Не існує

Будинок Абрама Гуза. Не існує

Будинки-близнюки Естер Манельзон та Сури Рапопорт (нині інші власники) на сучасній вулиці Богдана Хмельницького

Будинок Стефана Довгірда (нині інші власники) на вулиці Парковій

Будинок Сергія Заремби (нині інші власники) на вулиці Роговій

Будинок Хаїма Дикштейна (нині інші власники) на вулиці Кривий Вал

Будинок Юзефа Крентовського. Не існує

Будинок Кейлі Гольдберг (нині інші власники) на вулиці Винниченка

Будинок Арона Мотюка (нині інші власники) на вулиці Богдана Хмельницького. Зберігся в дуже перебудованому вигляді

Будинок Владислава Цивки (нині інші власники) на вулиці Луговій

Фасади будинку Владислава Цивки (нині інші власники) на вулиці Луговій

 

Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.