На вулиці Богдана Хмельницького, 12 в малопомітному місці висить меморіальна дошка археологу Янові Фітцке. Він попрацював на Волині всього кілька років. Але результати його діяльності і залишена ним спадщина досить вагомі, щоб не забувати цю волинську постать і до сьогодні.

Ще наприкінці1920-х у Луцьку відкрили Волинський музей. Туди у серпні 1936 року поїхав працювати молодий і енергійний Фітцке на посаду археолога. Три головні справи, якими займався науковець, працюючи в Луцьку і на Волині – археологічні розкопки, музейна справа і публікація в пресі.

Ян Фітцке зробив важливі розкопки у Луцьку, а саме на території колишніх приміських сіл Красне, Гнідава та Яровиця. Так, наприклад, підчас розкопок біля цегельні Глікліхів на Гнідаві археолог знайшов сім ранньослов'янських землянок, а також землянки культури лінійно-стрічкової кера­міки, бронзового віку. Займався розкопками а районі теперішніх вулиць Богдана Хмельницького, На Таборищі і Шопена, де в середині 1920-х збудували містечко для службовців. Відомою роботу Фітцке стали розкопки могильника стжижовської культури епохи бронзи у Торчині. А в Піддубцях він розкопав кургани Х-ХІІ ст. з похованнями, прикрасами і зброєю.

Фітцке досліджував на Волині кремаційні могильники лужицької культури, давньоруські городища, кургани епохи бронзи тощо. Загалом здійснив різні види досліджень у приблизно двох десятках міст та селах.

З усіх своїх розвідок та розкопок Фітцке створив Карту розміщення археологічних стоянок на території Волинського воє­водства, яка вважається цінним серед археологів і в наш час.

Предмети з розкопок Фітцке

Предмети з розкопок Фітцке

 

У 1937 році Ян Фітцке став працювати головним хранителем у Волинському музеї. Тут він також відзначився широкою діяльністю. Одним із його зацікавлень була нумізматична справа. Упорядкувавши всю нумізматичну колекцію музею, він видав її каталог «Скарби історичних монет Волинського музею Товариства приятелів науки в Луцьку». У 1938 році ця колекція складалася із 32 тисяч монет.

 

Монети

Фітце також збирав матеріали про діяльність і життя Юзефа Крашевського на Волині. Про результати цієї роботи він розповів у статті для видання Ziemia Wołyńska, яку проілюстрував обкладинкою із альбому, подарованого Крашевському Луцьком. На ньому рельєфне металеве зображення двох  веж замку, між ними поміщена, вочевидь, копія ікони Луцької Богоматері із домініканського костелу. Це була коронована чудотворна ікона, яка шанувалася далеко за межами міста і яка в часи Крашевського перебувала у кафедральному костелі апостолів Петра і Павла. В альбомі поміщені акварелі Яна Конопацького з виглядами Луцька.

 

Обкладинка альбому

 

Працюючи на Волині, Ян Фітцке написав дисертацію «Краківська група культури шнурової кераміки». Але він її видати не встиг, бо почалася війна. Археолога мобілізували на фронт. За короткий час піхотна частина, у якій служив волинський археолог, потрапила в полон до Червоної Армії. Спочатку Фітцке в таборі у місті Козельськ. У листопаді 1939 року він написав рідним до Кракова останнього листа. Наприкінці квітня він був розстріляний у Катинському лісі органами НКВС.

Діяльність Фітцке в Луцьку стала важливою віхою не тільки в археології, а й розвитку місцевої музейної справи. Сьогодні в Луцьку на одному з будинків на вулиці Богдана Хмельницького висить меморіальна дошка, встановлена з ініціативи луцьких археологів у 2009 році.

 

Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.