У 1929 році світ побачив «Ілюстрований путівник по Волині» польського дослідника Мєчислава Орловича.
У своєму путівнику Орлович описав стан справ для туризму: дороги, комунікації, де зупинитися і поїсти, найцікавіші пам’ятки тощо. Путівник виявився гарним гідом для спраглих нових вражень. Він ілюстрований світлинами знаного фотографа Генрика Поддембського, що додало виданню більшої мистецької цінності.
Наприкінці ХІХ століття у провінційному польському містечку народився Генрик Поддембський, якому судилося стати найвидатнішим фотографом Польщі ХХ століття. Саме такий титул дали йому сучасні дослідники.
Під опікою досвідчених колег, використовуючи поради та професійну допомогу, хлопець почав систематично і з великим завзяттям розвивати свою фотографічну пристрасть. Спочатку він фотографував головним чином Варшаву і сусідні міста, потім внаслідок туристичних поїздок з'явилися фотографії з Люблінського району, Полісся і рідних йому околиць Кельце.
У 1914 році під час туру, організованого Польськи краєзнавчим товариством по маршруту замків, були створені фотографії давніх фортець. Єдина збережена фотографія Кам'янця-Подільського, ймовірно, виникла під час останньої експедиції, організованої краєзнавчим товариством до початку Першої світової війни. У 1914 році Генрик Поддембський мав перші виставки своїх фотографій.
Після війни ключовою подією у творчій кар’єрі Поддембського стало його знайомство із Мєчислав Орловичем, автором кількох краєзнавчих видань, зокрема Ілюстрованого путівника по Волині 1929 року.
Генрик Поддембський отримав привілейоване становище постійного співробітника та автора документальних фотографічних експедицій, проведених від імені Міністерства громадських робіт. Проривним моментом кар'єри фотографа став 1925 рік, коли, за рекомендацією Польського краєзнавчого товариства і на замовлення департаменту туризму, він вирушив на Волинь, звідки привіз багату документацію. Репортажі з Волині опублікував «Tygodnik Ilustrowany». І всі вони були ілюстровані світлинами авторства Генрика Поддембського.
Якщо до середини 1930-х він використовував громіздку техніку і робив фото на великоформатні пластини, то згодом перейшов на апарат фірми Leica з розміром кадру 24х36 мм. Саме такий формат став згодом популярним у був прийнятий за фотостандарт для більшості любительських і професійних, неспеціалізованих фотоапаратів. Маленька камера дозволяла робити кількасот фото під час однієї поїздки.
У спадку Генрика Поддембського, за оцінками, налічується близько 20 тисяч негативів на плівці та скляних пластинах. Загалом він відзняв більше 700 різних місцевостей. Це результат чвертьстолітньої праці фотографа як документаліста. Він не мав жодних національних, релігійних або соціальних упереджень. Він був захоплений багатством культур і звичаїв, унікальним характером життя окремих людей і цілих громад. Йому особливо подобалися прості люди. Повагу до багатих звичаїв, наполегливу праця, боротьбу з суворою природою можна побачити на багатьох фотографіях. Генрік Поддембський був винятковим фотографом. Цінні і цікаві роботи волинської серії зафіксували стан краю і його багатьох елементів, на сьогодні втрачених.
Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.
