Кожна історична епоха мала свій незмінний коллорит, шарм і стиль. Якщо оглядати масив старих фотографій Луцька, то побачимо, наскільки разюче відрізнялися "луки" лучан в різні періоди. І це не дивно, адже одяг і повсякдення дуже залежало від культурної, економічної і навіть політичної ситуації. ХХ століття розвивалося дуже швидко, відповідно дуже швидко змінювався стиль. За одяг ми можемо дегко впізнати, з якого часу людина.
Розкішні широкі плаття майже до підлоги з багатством мережива, різних закручених прикрас, великих кучм на голові відійшли в минуле разом з ХІХ століттям. Після Першої світової війни Луцьк опинився у складі міжвоєнної Польщі. І хоча вона й сама щойно вийшла зі складі Російської імперії, але сам час у Європі зімінювався. І дух повоєння - це мінімалізм, стриманість, витончена елегантність приталеності, капелюшки, тендітні черевички. Жінка змінювалася не тільки зовнішньо, а й внутрішньо, адже саме цей час приніс розвиток рузних рухів за права жінок і відповідних організацій.
Мода 20-х років ХХ століття базується на геометричних лініях. З жіночого гардеробу зникли корсети, довжина спідниць стала значно коротшою, лінія талії була заниженою. Це значно полегшило повсякденне життя.
В жіночу моду проникають і чоловічі убори. Гардероб жінки переважав із суконь, проте поповнився костюмами, пальто. У моді були плісировка, дрібні склади та декоративне оздоблення. Пальто носили прямого крою, інколи звуженого до низу. По можливості його оздоблювали хутряним шалеподібним або круглим комірцем та оторочували хутром по низу і на манжетах.
Стильним прийомом залишалися й вишиванки, які вражали майстерністю роботи і часто доповнювали вигляд, аж ніяк не будучи старомодними. Широкого вжитку набув трикотаж. У міжвоєнний час ще більшої популярнлсті набула косметика. Губна помада, туш, пудра, кольоровий лак для нігтів - усім цим вже користувалися в той час.
Жінки масово носили чорні шерстяні панчохи, іноді з вишивкою на колінах і вище, але будь-яка з них мріяла доповнити своє вбрання парою з недоступного шовку. Зрештою, був винайдений штучний шовк – так званий рейон. Біда була в тому, що цей синтетичний матеріал блищав, а справжній шовк шляхетно переливався. Винахідливим модницям залишалося одне – пудрити панчохи, зменшуючи їх «яскравість» до шляхетного блиску.
Луцький «бродвей» - вулиця Ягеллонська (тепер Лесі Українки). Щовихідних, за традицією ще попереднього століття, лучани і лучанки виходять на прогулянку у своїх найкращих і наймодніших убраннях. На фото ви не знайдете сумних облич. Попри економічні негаразди тих часів люди були щасливими і буквально випромінювали радість. Цю радість ми тепер переймаємо з історичних світлин.
Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.
