Джерело: Волинські новини

Гортаючи пресу міжвоєнного періоду, часто можна натрапити на новини про гадалок, магів, екстрасенсів, медіумів.

100 років тому приїзд мага чи відомої гадалки в якесь містечко викликав неабиякий фурор серед місцевого населення, яке хотіло відчути якусь надзвичайну силу.

Однією із найвідоміших жінок-медіумів 1920-1930-х років Другої Речі Посполитої була така собі Сабіра Хурамович.

Можливо, ми не звернули б уваги на її постать, якби не один факт. Вона народилася в місті Луцьку на Волині, і про неї ніхто раніше не писав у волинських ЗМІ. Крім того, в 2021 році виповнюється 120 років від її народження.

Ім’я Сабіри Хурамович знали не лише в тогочасній Польщі, а й далеко за її межами. Жінка була відома тим, що використовувала під час своїх сеансів кришталеву кулю. Вона входила в десятку кращих медіумів свого часу.

З біографії Сабіри відомо, що вона народилася у Луцьку в 1901 році в ополяченій родині татарських князів, як це сказано в її біографії.

Історія татарських князів Хурумовичів (Хоромовичів) цікава та давня. Вона тісно пов’язана із Литвою. Відомо, що до 1620-х років цей знаний рід проживав саме там. Потому вони переселилися на Волинь, в Острог.

Символом цієї родини був птах, який сидить на вістрі стріли. До речі, в ХІХ ст. родина волинських Хорумовичів підтвердила своє шляхетське походження.

У статті рівненського дослідника Андрія Климчука про татар на Волині вдалося віднайти цікаві факти, які, ймовірно, розкривають походження і імена батьків Сабіри, які ніде не згадуються в її біографії раніше.

Так от, у 1900 р. підтвердження шляхетського походження на Волині отримує Мустафа Хурамович, який був сином урядника російських військ Яна Якуба. Відомо, що в Мустафи була дружина Аміна-Емілія з Янкевичів і дві доньки, Сабіра і Тамара. Ймовірно, що саме про цю Сабіру йтиметься далі.

Освіту Сабіра здобувала в місті Житомирі, де закінчила жіночу гімназію. Потім поїхала до Києва, а з 1918 року мешкала у Варшаві.

З дитячих років Сабіра бачила віщі сни та володіла даром передбачення, проте родина не відразу звернула на це увагу.

У квітні 1921 року в краківському театрі Багателя вона публічно продемонструвала великому загалу свої надможливості. Жінка вгадувала заховані предмети, думки, записані слова та показувала справжні дива.

Крім того, Сабіна використовувала свої можливості для науки. Вона була почесним членом Метафізичного наукового товариства. Разом із науковцями вона проводила різні експерименти, співпрацювала тісно із лікарями шпиталю Святого Лазаря у Варшаві, науковцями Лодзького університету, Медичної академії в Гданську, Варшавського університету.

Починаючи із 1930-х років Сабіра Хурамович проводить дослідження із використанням своїх надможливостей спільно із доктором медичних наук Александром Фрейдом, президентом Польського товариства психічних досліджень Альфонсом Грав’є.

Здатність Сабіри розпізнавати в людей різні хвороби без хірургічних втручань стали основою для написання наукових публікацій у найвідоміших медичних наукових виданнях Польщі.

Сабіра вела досить скромне життя, адже часто допомагала людям без винагороди, за участь в експериментах їй теж не платили. Основним її заробітком були статті-консультації в пресі, які вона час від часу публікувала. Також вона надавала консультації через листи. Зокрема, в неї була своя колонка в познанському тижневику. Колонка мала назву «Відповіді пані Сабіри».

До нашого часу дійшли відповіді, які вона писала своїм пацієнтам в тижневику. Ось кілька із них:

«Відповідь для К. Б. Не відразу, але вийде пані заміж. Для цього раджу навчитись розбірливо писати, допомагати по роботі батьку, а вже потім думати про заміжжя. Кавалер, про якого пані запитує, заміж вийти не запропонує».

«Відповідь для Д. Г. На милість Божу, прошу пана писати зрозуміліше. Чи будете ви далі навчатись у виші, залежить лише від вас. Ви є справжнім лінюхом і вік вже не малий. Пора задуматись над майбутнім».

«Відповідь Й., 40. Судовий процес пан програє. Аліменти прийдеться платити. Свої хвороби пан не вилікує, але підлікує».

З 1935 року можливостями Сабіри зацікавились науковці США і навіть писали про неї книгу. Зокрема, спільні дослідження проводив професор Детройського університету Рудольф Тарчинський.

Під час своїх виступів, які користувались неймовірною популярністю у публіки та преси, Сабіра бачила минуле та майбутнє невідомих їй людей, також розпізнавала хвороби та допомагала людям їх лікувати.

Окрім того, впродовж життя Сабіра допомагала слідчим у розкритті злочинів та співпрацювала з Міністерством внутрішніх справ Другої Речі Посполитої.

На піку своєї популярності, у 1938 році, вона поїхала в США, потім планувала відвідати Індію та Тибет, проте через війну не потрапила туди. Померла Сабіра у 1947 році в Лондоні, де й була похована.

Тетяна ЯЦЕЧКО-БЛАЖЕНКО

Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.