На перетині вулиць Сенаторки Лечанівської та Хакімова до нашого часу збереглася ділянка землі з будинком і господарськими приміщеннями, які збудував знаний у Луцьку 1920-1930-х років адвокат, член луцької Просвіти Юрій Черевко.

Ділянка, де він звів будинок, пов'язана із ширшим колом цікавих луцьких діячів. Вона складалася із двох частин. Першу він викупив у відомого луцького лікаря Франца Мілашевського, який очолював Луцьке лікарське товариство, вів активну громадську діяльність, був членом різних санітарних комітетів тощо, у 1922 році і став будувати там свій дім.

Друга частина належала іншому відомому лікарю – Йосифу Мінінзону. Від нього вона перейшла до відомого на всю тодішню Польщу луцького караїма Олександра Мардковича, активного дослідника караїмської історії, письменника, редактора, перекладача. Черевко викупив у Мардковича ділянку і будинки на ній.

Таким чином, адвокат став власником землі і нерухомості не лише в цій конкретній точці, де є відомий будинок, а й кількох будинків і ділянок уздовж вулиці Тринітарської (тепер Сенаторки Левчанівської).

Свій дерев’яний будинок, обкладений цеглою, Черевко збудував у 1923 році й почав там жити із серпня.

 

План вулиць із ділянкою Черевка. Тут і далі фрагменти планів із Державного архіву Волинської області

Перший будинок Черевка

Паркан біля будинку

 

Через 2 роки він вирішив розширити свій будинок (надбудова літнього помешкання на піддашші), а також добудувати стайню у протилежному кутку ділянки. В ході цих змін, які затягнулися аж до 1929 року, будівля стали набувати обрисів, близьких до сучасних.

 

Головний фасад розширеного будинку

Бічний фасад розширеного будинку

Стайні

 

Юрій Черевко був особою, яка представляла правничий світ української інтелігенції тогочасного Луцька. В ранніх документах луцької Просвіти зустрічається прізвище Черевка як активного члена організації. Луцька повітова Просвіта утворилася в 1918 році. Основна громадська організація, яка займалася просвітництвом. Засновувала бібліотеки, проводила лекція, творчі вечори, розповсюджувала пресу. Організація мала такі секції: культурно-просвітню, художню, драматичну, бібліотечну, музичну, фізкультурну, національних танців. У 1932 році її ліквідували, бо влада вважала, що організація розповсюджує сепаратистські настрої.

 

Юрій Черевко

 

Будинок Черевка є цінним, з історичної та архітектурної сторін і заслуговує мати статус пам’ятки.

 

 

Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.