Сьогодні день народження Івана Франка: 10 цікавих фактів про життя письменника
Український письменник, поет, громадський і політичний діяч Іван Франко народився 27 серпня 1856 року в селі Нагуєвичі на Львівщині. За 40 років творчості кожні 2 дні створював новий твір.
Пропонуємо добірку фактів із його життя.
Під час навчання в Дрогобицькій гімназії жив у далекої родички Кошицької на околиці міста. Батьки просили називати її цьоцею. Часто спав у трунах, які виготовляли у столярній майстерні, що належала жінці.
Письменника арештовували тричі. Після другого арешту 1880 року ледь не помер із голоду. Щоб викрутитися, за тиждень написав повість «На дні» й на останні гроші надіслав її до Львова. Потім 3 доби жив на дрібні монети, знайдені на березі річки Прут. Від голоду поета врятував старий служитель готелю.
Улюбленою стравою Івана Франка були присмажені гриби з молодою картоплею. Їх ходив збирати в ліс сам.
Ініціював, щоб у Галичині населення називало себе українцями, а не русинами, як себе традиційно звали корінні галичани.
Знав 14 мов. Писав не лише українською, а й польською, німецькою, чеською мовами. Переклав українською біблійну «Книгу Буття». Переклад і нині залишається найточнішим.
Тримав у своєму львівському будинку черепаху, морських свинок, жаб, кроликів. Найбільше любив собак, яких мав декілька. Підбирав з вулиці поранених і лікував. Містяни скаржилися, що вночі гавкають і не дають спати. Кидали у Франка камінням, спалювали перед вікнами його опудало. Через паркан жив Михайло Грушевський, який подавав на Франка позови до суду.
1886 року одружився з Ольгою Хоружинською з Харківщини, ледь не запізнився на весілля. Разом виховували 4 дітей, утім подружнє життя не було щасливим. Родина потерпала від злиднів і ворожого ставлення львів'ян та друзів Франка до Ольги, які називали її схизматичкою, москалькою, Франчихою. Жінка захворіла на туберкульоз і отримала психічний розлад.
Захоплювався соціалістичними ідеями. Читав твори Карла Маркса і Фрідріха Енгельса, листувався з Михайлом Драгомановим. 1890 року разом із Михайлом Павликом заснував першу українську політичну партію соціалістичного спрямування - Русько-Українську Радикальну Партію. Втім, наприкінці життя відмовився від поглядів і назвав соціалістичну державу тюрмою.
Мав параліч правої руки, з яким прожив останні 7 років життя. Писав лівою рукою чи надиктовував твори помічникам.
Став єдиним українським поетом, номінованим на Нобелівську премію з літератури.
Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.
